За кримським позовом “Нафтогазу” у Фінляндії арештували низку нерухомості, зокрема пляж для російських дипломатів

Дата: 31 Жовтня 2024
A+ A- Підписатися

Ділянка землі Російського центру науки і культури в Гельсінкі опинилась у переліку активів РФ, конфіскованих фінською владою за клопотанням НАК “Нафтогаз України” як компенсацію за збитки, завдані захопленням Росією активів компанії у Криму згідно з рішенням Гаазького арбітражу.

Про це повідомляє видання Helsingin Sanomat із посиланням на управління зі стягнення боргів.

Ще одна ділянка, яку перевірила Yle, розташована в Сіунтіо. Її площа становить майже 8 тисяч квадратних метрів

За його інформацією, арешт набув чинності 24 жовтня 2024 року.

Площа заарештованої земельної ділянки, на якій у Гельсінкі розташовується Російський центр науки та культури, становить 3326 кв. м. Також управління зі стягнення боргів наклало арешт на сім квартир у Гельсінкі через санкції ЄС.

Крім того, влада Фінляндії наклала арешт на ділянку пляжу, що належить російській державі, яка використовувалася для відпочинку дипломатів, повідомляє місцева телерадіокомпанія Yle.

Згідно з земельним кадастром, ця ділянка в Хеґґесбьолі на півдні Фінляндії містить 17 гектарів землі й три з половиною гектари морських акваторій. 

Ще одна ділянка, яку перевірила Yle, розташована в Сіунтіо. Її площа становить майже 8 тисяч квадратних метрів. У 1973 році ділянку придбало комерційне представництво Радянського Союзу.

Як пише видання ASTRA, у посольстві Росії у Фінляндії заявили, що не отримували офіційних повідомлень від фінської влади щодо конфіскації російської власності в країні.

“Оцінювати ситуацію і говорити про можливі заходи у відповідь російської сторони можна буде, як видається, після з’ясування всіх обставин того, що відбувається”, – зазначили в посольстві.

Тим часом окупаційна влада заявила, що має намір знайти й “націоналізувати” майно Фінляндії в тимчасово окупованому Криму як відповідь на арешт активів РФ за кримським позовом “Нафтогазу”. Про це заявив очільник незаконного “парламенту” на півострові Володимир Константинов, передає “Крим.Реалії”.

“Ми пошукаємо щось, пов’язане з Фінляндією у Криму. Цим і займемося. Досвід націоналізації майна русоненависників у нас є. Він не віртуальний, а цілком реальний. Спробуємо поширити його і на майно нового члена НАТО”, – написав у своєму телеграм-каналі Константинов і додав, що у полі дії російського правосуддя є активи Фінляндії.

ZMINA повідомляла, що у квітні 2023 року Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити НАК “Нафтогаз України” 5 млрд доларів за збитки, заподіяні захопленням активів “Групи Нафтогаз” в Криму у 2014 році. Йдеться про компенсацію за збитки та втрачене майно “Нафтогазу” у Криму, починаючи з 2014 року.

Цей арбітражний розгляд проти Росії “Нафтогаз” і його дочірні компанії ініціювали у жовтні 2016 року, а у вересні 2017 року було подано заяву до суду при суді в Гаазі.

Суд у Фінляндії наклав арешт на низку російських активів у країні за позовом української компанії “Нафтогаз”. Цей крок спрямований на втілення рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі у квітні 2023 року. Це рішення – частина глобальної стратегії “Нафтогазу” зі стягнення компенсації за збитки, завдані захопленням Росією активів компаній групи у Криму згідно з рішенням Гаазького арбітражу.

5 серпня 2024 року Арбітражний трибунал у Парижі, призначений Постійною палатою третейського суду для розгляду справи “Укренерго” проти Росії щодо українських активів в Автономній Республіці Крим, підтвердив юрисдикцію суду на розгляд спору.

У липні 2024 року окупанти на Херсонщині опублікували близько тисячі адрес, нерухомість яких погрожують відібрати в законних власників.

Нагадаємо, що Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева неодноразово заявляла, що Україна не має наміру визнавати акти, які порушують права людини чи держави. До них належать рішення щодо “націоналізації” чи конфіскації майна, щодо встановлення спадщини.

Читайте також: У Зеленського розповіли, що робитимуть з “документами” та правочинами після деокупації Криму

Напередодні юристка-аналітикиня “Донбас SOS” Тайя Аврам розповіла, що українцям робити в разі незаконного відбирання житла на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Громадян також просять не ризикувати своєю безпекою та не їхати на ТОТ, як цього домагаються окупанти. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter