За час повномасштабної війни росіяни вбили в Україні 68 рятувальників

Наслідки обстрілу дитсадка у Херсоні. Архівне фото

“Ми підпадаємо під захист Женевських конвенцій. Ми не є тими підрозділами, які беруть участь у бойових діях, у кого є зброя тощо. І ми мали надію, що рятувальники не будуть гинути, що їх не будуть розстрілювати, брати у полон. Але у перші дні війни ми зрозуміли, що російський агресор зневажає міжнародні норми, правила”, – зауважив Крук.

Він закцентував на тому, що останнім часом надзвичайно часто відбуваються обстріли саме підрозділів ДСНС. Як зазначив очільник українських рятувальників, чому це відбувається, – незрозуміло.

“При проведенні евакозаходів у Ірпені, Бучі – бо цим займалися ми спільно з поліцією – нас брали у полон, у нас забирали техніку. При проведенні евакозаходів з Маріуполя, на території Запорізької області (у рятувальників. – Ред.) також відбирали техніку, розстрілювали техніку, брали у полон. На сьогодні у нас п’ятеро рятувальників перебувають у полоні”, – поінформував голова ДСНС.

Нагадаємо, 14 березня російські окупанти 78 разів атакували мирні населені пункти Херсонщини. Внаслідок цього поранення дістали четверо людей, двоє з них – рятувальники.

Раніше ZMINA повідомляла, що під час повномасштабного вторгнення російські військові атакують цивільні об’єкти в Україні в 60 разів частіше, ніж військові. За рік росіяни випустили по Україні майже п’ять тисяч ракет та вбили понад 16 тисяч українців.

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.