Із серпня вулиці міст патрулюватимуть нацгвардійці: які існують ризики?

З 1 серпня 2019 року військовослужбовці Національної гвардії України патрулюватимуть вулиці українських міст. 

Доручення про залучення сил та засобів Нацгвардії до самостійного патрулювання населених пунктів підписав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.

Військовослужбовців вирішили залучили до патрулювання задля забезпечення правопорядку. Всього у відомстві планують залучити до такої роботи 2000 патрульних, 100 одиниць автомобільного транспорту та 100 службових собак. Гвардійці нестимуть свою службу п’ять днів на тиждень по шість годин, утім, як зазначають у МВС, за ускладнення оперативної ситуації час служби військових можуть змінити.

Під час патрулювання гвардійців екіпіруватимуть та озброюватимуть відповідно до Закону “Про Національну гвардію України”, а саме спецзасобами та штатною зброєю. Також військові матимуть із собою планшетні пристрої, під’єднані до інформаційно-телекомунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України”, що дасть змогу в режимі онлайн слідкувати за оперативною ситуацією в районі виконання завдань. Планування маршрутів патрулювання проводитиметься залежно від криміногенної ситуації в конкретному населеному пункті. Гвардійські патрулі залучатимуть у ті райони міст, де становище більш напружене.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України “Про Національну гвардію України”, військовослужбовці Нацгвардії під час залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку мають право вживати превентивних та поліцейських заходів примусу відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”. Зокрема, у статті 31 закону передбачено такий перелік превентивних заходів:

• перевірка документів особи;
• опитування особи;
• поверхнева перевірка і огляд;
• зупинення транспортного засобу;
• вимога залишити місце та обмеження доступу до визначеної території;
• обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
• проникнення до житла чи іншого володіння особи;
• перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
• застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
• перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
• поліцейське піклування.

Відомо, що Нацгвардію залучали до патрулювання вулиць і раніше: зазвичай разом з поліцейськими перебував військовий, який виконував вказівки правоохоронців. Тому відмінностей у поліцейському та нацгвардійському патрулі фактично небагато, проте вони є.

“Принципова відмінність – порядок забезпечення наказу начальника. Поліцейські несуть виключно дисциплінарну відповідальність, тобто за невиконаний наказ поліцейського можуть звільнити. Для військовослужбовців за невиконання наказу настає кримінальна відповідальність. Якщо говорити дуже просто, то військові набагато менше думають про те, чи виконувати наказ”, – зазначив у коментарі Центру прав людини ZMINA юрист та виконавчий директор Правозахисної ініціативи Михайло Каменєв.

Під час патрулювання нацгвардійці виконуватимуть накази начальника поліції, водночас, як наразі відомо, до охорони порядку залучатимуть не контрактників, а строковиків. 

Ще одним ризиком, як зазначають експерти, є різні вимоги до поліцейських та нацгвардійців.

“Щодо застосування превентивних заходів (перевірки документів, поверхневої перевірки, зупинки автомобіля), а також використання спецзасобів, то повноваження нацгвардійців аналогічні до повноважень поліцейських. Але от вимоги до нацгвардійця представитися і показати документи при зверненні до громадянина в законі України про Національну гвардію ви не знайдете. Також не дуже зрозуміло, що військові робитимуть, коли виявлятимуть адміністративне правопорушення”, – наголошує на одному з ризиків координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза.

Обидва експерти зазначили, що, незважаючи на те що в деяких законах прописано правоохоронні функції Нацгвардії, використання військових для охорони порядку суперечить політиці реформування поліції як демілітаризованого сервісного органу та Конституції. 

“Частина 4 статті 17 Конституції забороняє використовувати військові формування для обмеження прав і свобод громадян. Патрулювання, під час якого можуть бути затримання, – це обмеження прав і свобод”, – підкреслює Каменєв.