З наступного року кандидати в нардепи складатимуть іспит з української

Претенденти на посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, повинні будуть підтвердити своє знання державної мови.

Про це повідомляє Кабмін. 

Згідно з ухваленим законом про мову, із 16 липня 2021 року набуває чинності норма про те, що кожен претендент на посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування повинен складати іспит на рівень володіння українською мовою відповідно до нових стандартів, розроблених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Щодо іспиту для нардепів, то йдеться про всіх, хто має намір стати депутатом у наступному скликанні, працювати міністром чи, наприклад, уповноваженим із захисту державної мови. 

“Якщо є намір претендувати на якісь посади, або готуйтесь, тренуйтесь, наймайте вчителів, або вибачайте, як то кажуть”, – порадив Кремінь. 

Нагадаємо, що у квітні минулого року парламент ухвалив закон про мову. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави. Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані, зокрема, президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр та всі члени уряду.

Відомо, що з поточного року російськомовні школи повністю перейдуть на українську, а школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, такий перехід зроблять з вересня 2023 року. Водночас у школах, де навчатимуть переважно українською мовою, все одно зберігатиметься можливість вивчати свій предмет – рідну мову рідною мовою.

За словами експертів, закон про мову можна назвати найкращим з подібних, ухвалених в Україні, але він має багато суттєвих недоліків з погляду дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та норм Конституції України.

Зокрема, на суперечливі та дискримінаційні норми вказала у своїх висновках Венеційська комісія. Там вважають, що закон дискримінує російську мову, яка є найвживанішою мовою меншин та головною мовою спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської. Також експерти вказали на брак ясності щодо того, як застосовуватимуться норми нового закону на практиці.

Раніше ZMINA докладно розповідала у власному аналізі про невідповідності стандартам прав людини в законі.