З лютого 2022 року у Білорусі за підтримку України засудили щонайменше 403 людей – “Вясна”

Від початку повномасштабного вторгнення РФ, у Білорусі за підтримку України засудили щонайменше 403 людей. Понад 200 із них нині перебувають у місцях несвободи. Серед засуджених – 71 жінка. Йдеться лише про відомі випадки, тоді як реальна кількість переслідувань може бути більшою. Затримання тривають і зараз.

Про це повідомила правозахисниця білоруського центру “Вясна” Анастасія Васильчук.

Фото: “Вясна”

До четвертої річниці початку повномасштабної війни проти України правозахисники “Вясни” підготували серію матеріалів про те, як білоруська держава протягом цього часу переслідує людей за підтримку України.

У своїх публікаціях “Вясна” подає загальну статистику за чотири роки та аналізує найгучніші справи. Йдеться, зокрема, про переслідування у “справі Гаюна”, за нібито спроби диверсій, за намір воювати на боці України, за ймовірні зв’язки з українськими спецслужбами, а також за донати полку імені Кастуся Калиновського та Збройним силам України.

Окремо правозахисники зібрали вісім публічних історій політичного переслідування білорусів і білорусок, які допомагали або підтримували Україну. Серед них – люди, яких засудили до тривалих термінів ув’язнення.

Після початку повномасштабної війни білоруська влада також посилила тиск на громадян України. Їх затримують за звинуваченнями у співпраці з українськими спецслужбами, інкримінують підготовку терактів та інші тяжкі злочини. На прикордонних пунктах українців ретельно допитують, а декого не впускають до країни без пояснення причин. З 2020 року щонайменше 36 громадян України зазнали кримінального переслідування з політичних мотивів. За цей час у межах помилувань та обмінів 17 людей звільнили і повернули в Україну. Нині в білоруських тюрмах утримують щонайменше п’ятьох українських політв’язнів. “Вясна” поспілкувалася з їхніми співкамерниками та оприлюднила ці свідчення.

Також правозахисники опублікували велику розмову з колишніми політичними в’язнями про те, як вони сприйняли початок війни за ґратами. Свої історії розповіли Володимир Лабкович, Поліна Шаренда-Панасюк, Ксенія Луцькіна, Павло Сєвяринець і Микола Дзядок. Вони розповіли, як дізналися про російську агресію в умовах майже повної інформаційної ізоляції, як отримували перші новини, що відбувалося в колоніях, зокрема через вплив проросійських настроїв у кримінальному середовищі, а також поділилися враженнями від хвилі солідарності після звільнення і від масштабу воєнних злочинів.

Нагадаємо, що у 2025 році в Білорусі суди ухвалили вироки в політичних справах щодо 1254 людей. 

Найпоширенішим видом покарання було обмеження свободи, яке в Білорусі називають “хімією”.

Покараних у такий спосіб людей можуть або скеровувати на державні підприємства, де доводиться працювати майже без оплати в тяжких умовах, або обмежують свободу вдома, дозволяючи працювати. Назва “хімія” закріпилася ще з часів після Другої світової, коли засуджених відправляли на шкідливі виробництва.  

У 2025 році “хімію” та “домашню хімію” призначили 555 та 42 людям відповідно. 

Інший найпоширеніший вид покарання – позбавлення волі, приводом для чого досі стає участь в акціях протесту п’ятирічної давності (643 засуджених). Водночас від деяких акцій уже минуло більше часу, ніж мають силовики для переслідування. 

Серед інших популярних причин для судів:

• сприяння екстремістській діяльності (274 випадки);
• образа самопроголошеного президента Олександра Лукашенка (151);
• розпалювання соціальної ворожнечі (133);
• створення екстремістського формування чи участь у ньому (102);
• образи представників влади (71);
• заклики до санкцій (84);
• фінансування екстремістської діяльності (36).