“Їх зникнення не повинно бути непоміченим” – у Києві відбулася акція на підтримку цивільних заручників
У Києві на майдані Незалежності за ініціативи ГО “Цивільні в полоні“ відбулася мирна акція “Їх зникнення не повинно бути непоміченим”. Мета заходу полягала у тому, щоб привернути увагу до цивільних, яких незаконно утримують у російських катівнях, або які є засудженими за сфабрикованими звинуваченнями та безвісти зниклими. Усього в акції взяли участь 100 людей.
Про це повідомляє кореспондентка видання ZMINA.
Щоб показати фізичний та психологічний біль, від якого потерпають українці у російських в’язницях, організатори заходу зробили інсталяцію у вигляді заґратованих дверей та клітки з паперовими голубами. Таким чином вони хотіли закликати міжнародні організації посприяти їхньому якнайшвидшому визволенню.
Присутнім продемонстрували перфоманс, під час якого руки чоловіків та жінок були позаду перев’язаними бинтами, забризканими червоною фарбою. Поруч з ними стояли діти, які тримали у руках таблички з написами “розпач”, “страх”, “біль”, “ненависть”, що мали символізувати емоції бранців у вʼязниці.
“Інколи він відчуває біль або розпач. Іноді він має надію побачити своїх рідних та сподівається, що вони живі. І тоді він радіє. Звісно, у нього переважають негативні емоції. Ми це вирішили передати через дітей, оскільки вони щиріші й краще це покажуть”, – пояснює засновниця ГО “Цивільні в полоні” Юлія Хрипун.
Присутнім на заході запропонували підписати листівку до кримських політв’язнів. Також вони мали можливість отримати автограф ведучої Катерини Осадчої та долучитися до символічної акції із запуску повітряних кульок.
Окрім сімей бранців, на акції були присутні представники Координаційного штабу та Офісу уповноваженого. Від імені омбудсмана виступив Станіслав Куліш, який повідомив учасників заходу про зусилля, які докладають він та його колеги заради звільнення цивільних полонених. Він також з сумом констатував, що вони не завжди отримують той результат, на який очікували.
“Цивільні люди, які потрапили в полон, піддаються тортурам та знущанням. А все через те, що Росія вирішила, що такої держави як Україна і такої нації як українці не існує”, – зазначив він.
Захід відвідала телевізійна ведуча Катерина Осадча. Заснований нею проєкт “Знайти своїх” також займається пошуком зниклих українців. Під час свого виступу вона наголосила на тому, що добре розуміє, в якому жахливому становищі опинилися люди на окупованих територіях.
“Також, на жаль, сьогодні цивільні не мають великого шансу бути доданими до обмінів чи бути повернутими. Ці шляхи потрібно шукати. Тільки спільними зусиллями ми зможемо зрушити це питання. І ми бачимо, що останнім часом є певні зрушення. Вони дуже повільні й крають кожному з вас серце. Але ми продовжуємо над цим працювати. Нехай для їхнього повернення потрібно буде залучити третю країну, яка згодна допомагати. Але наше завдання – повернути всіх цивільних додому”, – зазначила Осадча.
За словами Юлії Хрипун, вона зіштовхнулась з проблемою того, що іноземці не розуміють словосполучень “цивільний заручник” та “цивільні в полоні”. Для них є дивним той факт, що росіяни не лише викрадають неозброєних цивільних українців, а й утримують їх у в’язницях в однакових умовах з військовополоненими. Саме тому державним органам влади та правозахисним організаціям і досі дуже важко визначити статус цих людей.
“Розділилися думки щодо того, який саме статус їм надати і як їх називати у медійному просторі. Наприклад, у ЗМІ не можуть зрозуміти, хто такі жертви насильницьких зникнень. А у юридичній площині цивільних заручників розділяють на декілька груп з різним статусом. Ті, хто був засуджений, має один статус, заручники – інший, а тих, яких тримають без жодних звинувачень, відносять до третьої категорії. Тобто усе це зібрати в одне вони не можуть”, – каже активістка.
Засновниця ГО “Цивільні в полоні” наголошує, що розібратися зі статусом викрадених росіянами цивільних може допомогти Координаційний штаб. Зі свого боку відомство готове співпрацювати та ефективно взаємодіяти з громадськими організаціями.
“Наразі вони хочуть визначитися зі статусами бранців. І, відштовхуючись від цього, розробляти механізми їхнього повернення додому”, – пояснює вона.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
