Євросоюз попередньо погодив новий Акт про свободу медіа
Основні інституції Євросоюзу попередньо погодили текст Акта про свободу європейських медіа (European Media Freedom Act), хоча на деякі положення в посадовців до останнього були суперечливі погляди.
Про це пише Інститут масової інформації (ІМІ) з посиланням на інформацію Euroactiv.
Фото з відкритих джерелНовий закон покликаний сприяти свободі й різноманіттю в європейському медіасекторі.
Попри політичну домовленість залишилися кілька спірних питань. Зокрема, щодо захисту журналістів від стеження, зокрема за допомогою шпигунських програм: деякі держави домагалися контроверсійних винятків для національної безпеки.
Закон, про який ідеться, містить заходи, покликані захистити журналістів, і фрилансерів також, від стеження лише за виконання своїх професійних обов’язків і нерозголошення своїх джерел. Серед іншого це стосується стеження за допомогою шпигунських програм.
Єдиними винятками в угоді є розслідування деяких заздалегідь визначених видів злочинів, наприклад тероризм чи вбивство, або випадки, коли суддя чи незалежний державний орган видає дозвіл на таке стеження. Після завершення стеження журналісти отримають відповідне сповіщення й зможуть оскаржити це рішення в суді.
Найбільші дискусії викликали так звані винятки, пов’язані з “національною безпекою” кожної країни. Згодом згадку про нацбезпеку в тесті документа замінили на формулювання, що закон поважає національні зобов’язання країн ЄС, закріплені угодами.
Європарламент прагнув розширити статтю, яка зобов’язує новинні сервіси забезпечити незалежність редакційної політики всіх медіа, проте отримав рішучий опір Євроради. Однак передмова до документа містить уточнення, що це зобов’язання поширюється на весь медіаконтент, який потенційно може значно вплинути на громадську думку.
Угода передбачає зобов’язання держав-членів розробити бази власників національних ЗМІ. Водночас члени Європарламенту відмовилися від статті, яка забороняла особам з важливими громадськими функціями володіти будь-якими виданнями чи мовниками протягом їхньої служби.
Водночас Європарламент домігся положення, за яким онлайн-платформи, що входять до категорії “системних” згідно з Актом про цифрові послуги, мусять давати ЗМІ одну добу відтермінування для скасування модераційних рішень, що впливають на їхній редакційний контент.
Щоб скористатися цим захисним правилом, видання мусить бути редакційно незалежним від політичних партій та інших держав. Для надзвичайних ситуацій передбачено коротший термін реагування. Цей виняток не стосуватиметься випадків, коли контент обмежено або видалено задля дотримання юридичних вимог ЄС щодо нелегального контенту, протидії систематичним ризикам чи захисту неповнолітніх.
Згідно із законом, європейську групу регуляторів аудіовізуальних медіапослуг замінить Європейська рада медіапослуг. Це новий орган, сформований з національних регуляторів, який стежитиме за систематичним застосуванням закону, зокрема оприлюднюючи впливові відгуки щодо чутливих питань.
