Прозорість та права людини: як МВС реформуватиме правоохоронну систему в межах руху до ЄС

В Україні готуються змінити філософію правоохоронної діяльності. Правоохоронні органи планують більше фокусуватися на запобіганні злочинам, дотримуватися людиноцентричного підходу, зокрема щодо гарантування прав потерпілих і свідків, та розвивати правосуддя, дружнє до дитини.

Про це йшлося на заході “Комплексна реформа правоохоронної системи як ключовий елемент євроінтеграції України”, організованому МВС спільно з Консультативною місією Євросоюзу (КМЄС) в Україні 1 липня, передає ZMINA. 

Фото: Міністерство внутрішніх справ України

Реформа правоохоронних органів була однією із семи політичних рекомендацій Єврокомісії, виконання яких дозволило Україні зробити крок до членства в ЄС, зазначила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

“Йдеться про комплексний перегляд роботи правоохоронних органів – для створення ефективної, структурованої системи, яка гарантує баланс і доступ до правосуддя, щоб органи правопорядку могли без перешкод забезпечувати справедливість”, – сказала віцепрем’єрка.

Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку був розроблений та затверджений президентом у 2023 році, у серпні 2024 року – план заходів до нього. До розроблення цього документа були долучені Офіс генпрокурора, міністерства, судові органи, правоохоронні структури.

Документ синхронізовано з блоком “Юстиція, свобода та безпека” Дорожньої карти з питань верховенства права, яка є необхідним кроком для відкриття перемовин з ЄС за першим кластером “Основи” (Fundamentals).

“Минулого тижня всі лідери Європейського Союзу (за винятком одного) підтвердили, що Україна готова до відкриття переговорів за цим кластером. А це означає, що зараз саме час розставити пріоритети щодо майбутніх реформ, зокрема й правоохоронної системи. На мою думку, пріоритет є очевидним – це унормування діяльності органів правопорядку”, – зазначила Ольга Стефанішина.

Імплементація Комплексної стратегії реформування органів правопорядку та плану заходів до неї є ключовою вимогою для вступу України до ЄС, зазначив голова Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Рольф Холмбо.

Комплексна реформа правоохоронної системи є складовою переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

“Без модернізації правоохоронної системи, підвищення її прозорості, підзвітності та рівня суспільної довіри неможливо збудувати ефективну й сучасну державу європейського зразка”, – сказав глава МВС.

План заходів на виконання комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку на 2023–2027 роки містить шість стратегічних напрямів:

• Інституційна та правова уніфікація – створення прозорої, логічної та ефективної архітектури правоохоронної системи завдяки усуненню дублювання функцій і формування єдиного правового простору.
• Проактивна модель протидії злочинності з основним фокусом на запобігання злочинів.
• Цифрова трансформація та технологічне оновлення – йдеться про модернізацію процесів, запровадження кримінального аналізу та ризикоорієнтованого підходу.
• Євроінтеграція та міжнародна співпраця – передбачено гармонізацію національного законодавства з правом ЄС, розширення партнерства та посилення взаємосумісності.
• Захист прав людини, довіра та прозорість – утвердження людиноцентричного підходу, гарантування прав потерпілих і свідків, розбудова правосуддя, дружнього до дитини, і посилення підзвітності та доброчесності.
• Підтримка ветеранів війни, які повертаються до мирного життя – створення умов для їхнього працевлаштування з урахуванням бойового досвіду та потреб.

Ігор Клименко додав, що окремим напрямом реформи є зміна філософії правоохоронної діяльності – перехід від реагування на вже скоєні злочини до їхнього запобігання, водночас фундаментальною зміною є фокус саме на людині.

“Ці зусилля базуються на принципах доброчесності, прозорості та тісної інтеграції в європейський безпековий простір. Ми будуємо систему з нульовою толерантністю до корупції та відкриту для суспільного контролю”, – зазначив міністр.  

Він розповів про проєкти, які вже реалізуються в системі МВС. Серед таких – розбудова системи 112, модернізація системи оповіщення в регіонах, відкриття та цілодобова робота Координаційного центру інтегрованого управління кордонами та Контактного пункту з питань протидії незаконному обігу зброї.

Заступник міністра внутрішніх справ Олексій Сергєєв розповів, що план охоплює 199 конкретних заходів, а до їхньої реалізації залучено майже 50 суб’єктів: державні органи, військові адміністрації, громадські організації та наукові установи. Серед основних виконавців: Офіс генерального прокурора, МВС, Мін’юст.

“Офіс генпрокурора розробляє базовий законопроєкт про органи правопорядку. СБУ готує акти, спрямовані на посилення спроможностей у сферах контррозвідки, боротьби з тероризмом, інформаційної та кібербезпеки, охорони держтаємниці. У межах змін до кримінального процесуального законодавства передбачається чітке визначення підслідності з метою усунення конфліктів юрисдикції”, – повідомив він.

Серед ключових реформ також захист свідків, звернув увагу Олексій Сергєєв. МВС розробляє відповідний законопроєкт з урахуванням рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи щодо захисту свідків.

Заходи 5 розділу плану спрямовані на побудову правоохоронної системи, в центрі якої перебуває людина, її права та безпека, а також підвищення рівня довіри суспільства завдяки забезпеченню підзвітності, прозорості та впровадження високих стандартів доброчесності, звернув увагу заступник міністра внутрішніх справ.

“Окрему увагу в межах реалізації цього напряму приділено питанню забезпечення гендерної рівності. У цій сфері активно впроваджуються гендерні аудити, навчальні програми з протидії дискримінації та заходи з гарантування рівних можливостей жінок і чоловіків”, – розповів Олексій Сергєєв.

Іншим важливим аспектом плану є впровадження дієвих механізмів громадянського контролю діяльності правоохоронних органів, додав він.

“Ключовим завданням є подолання розрізненості та складності звітності правоохоронних органів. На виконання плану запроваджуємо єдиний стандарт публічної звітності для медіа та громадянського суспільства. В основі цього стандарту розроблено проєкт типової щорічної форми звітності органів правопорядку та прокуратури”.

Ця ініціатива перебуває на фінальній стадії реалізації, перший звіт за новим стандартом громадськість може отримати у 2026 році. 

Нагадаємо, ZMINA повідомляла, що саміт лідерів 27 країн Євросоюзу, який відбувся 26 червня в Брюсселі, не зміг досягти згоди в питанні щодо відносин з Україною та переговорів про вступ. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала всі умови для відкриття початку переговорів про вступ в ЄС. За її словами, комісія виступає за відкриття першого кластера переговорів.

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо. Щодо кожного з цих розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України та Євросоюзу.

Раніше ZMINA писала, що генеральний прокурор Руслан Кравченко скасував положення про порядок добору кандидатів до кадрового резерву органів прокуратури й ліквідував комісію, яка цей резерв формувала. Це рішення може гальмувати євроінтеграційні зусилля України, застерігають експерти.