ЄСПЛ визнав систематичність порушення прав жителів окупованого Криму на мирні зібрання

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтвердив висновки Великої палати в міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)” стосовно систематичності порушення прав жителів окупованого півострова, які виходили на мирні демонстрації проти переслідування кримських татар і проти російської окупації. 

Про це йдеться в рішенні в справі “Бекіров та інші проти Росії” щодо 43 індивідуальних заявників, які на момент подій проживали в окупованому Криму. Більшість із них – кримські татари.

Рішення стосується порушення права на мирні зібрання на півострові російською окупаційною владою з 2014 до 2017 року. Більшість заявників були заарештовані та притягнуті до адміністративної відповідальності російськими “судами” за участь у таких протестах, що є порушенням статей 5, 6 та 11 конвенції.

Кожного заявника окупанти звинуватили в адміністративних правопорушеннях за російським законодавством через проведення демонстрацій. Деяких з них заарештовували й доставляли до відділків поліції, згодом “суди” визнавали їх винними в адмінправопорушеннях і призначили покарання у вигляді штрафу чи адміністративного арешту.

Абсолютна більшість заявників наголошувала на порушені їхніх процесуальних прав, зокрема права на справедливий суд. Деякі з них заявили, що адміністративне затримання порушило їхнє право на свободу та особисту недоторканність.

У рішенні ЄСПЛ указано, що всіх заявників засудили за статтею 20.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ за порушення встановленого порядку проведення публічних заходів. Водночас у суді наголосили на тому, що росіяни поширили дію своїх законів на Крим, а це суперечить міжнародному гуманітарному праву. Тобто російське законодавство не може вважатися законодавством у значенні Конвенції з прав людини, а будь-яка адміністративна практика, що ґрунтується на ньому, не є законною.

У ЄСПЛ нагадали, що вже встановили існування такої адмінпрактики російської окупаційної влади, як заборона публічних зібрань та висловлювань на підтримку України або спільноти кримських татар, а також залякування та свавільне затримання організаторів таких демонстрацій.

У рішенні суду йдеться про те, що заявники відкрито виступали проти окупантів, стверджували, що Крим – це Україна, засуджували переслідування кримських татар. Тож ужиті проти них заходи були частиною системи, спрямованої на залякування місцевого населення та придушення проукраїнських настроїв (порушення статті 11 конвенції).

Водночас ЄСПЛ констатував порушення статті 5 конвенції щодо окремих заявників через затримання їх на підставі російського законодавства, що не може вважатися встановленим законом.

Також у суді наголосили на тому, що “суди”, які діють в окупованому Криму відповідно до російського законодавства, не можуть вважатися законними.

Нагадаємо, що рішення в справі “Бекіров та інші проти Росії” є частиною так званого кримського пакета справ. Воно підкріплює доказову базу для міжнародних судів щодо системного характеру репресій Росії в Криму.

Уряд Росії не подав жодних зауважень у цій справі, однак це не впливає на розгляд заяв Європейським судом.

Оскільки РФ виключили зі складу Ради Європи в березні 2022 року, вона офіційно відмовляється виконувати рішення ЄСПЛ, ухвалені після цієї дати. Проте для міжнародного права та майбутніх механізмів репарацій ці рішення мають критичне значення.