ЄСПЛ відхилив низку скарг проти України, масово поданих російськими юристами ще до 2022 року

Європейський суд з прав людини відхилив скарги, об’єднані у справу “Ряшенцева та інші проти України”, в яких вимагали компенсації за зруйноване житло та поранення нібито через обстріли українських військових, що відбулись у населених пунктах в Донецькій та Луганській областях з 2015-го по 2018 рік. 

Про це йдеться у рішенні суду. 

Будівля ЄСПЛ. Фото: ЄСПЛ

Заявниками у справі були мешканці Луганщини та Донеччини, у яких з 2015-го по 2020 рік нібито зруйноване житло та травмована родичка внаслідок обстрілів ЗСУ у Донецьку, Горлівці та Золотому–5. 

Усі вони подали окремі скарги та переконували поміж іншим, що операції військових поставили їх життя у небезпеку, а саме проживання у зоні конфлікту треба вважати різновидом нелюдського поводження. Окремо наголошували, що не мали доступу до правосуддя “через військову діяльність, труднощі з перетином кордонів та страх перед українськими правоохоронними органами”.

“Українські суди більше не функціонують у зонах конфлікту, і таким чином (вони. – Ред.) позбавлені можливості звернутися до юридичних засобів”, – стверджували скаржники.

У заявах також йшлось, що “українська влада ефективно не розслідувала порушення прав людини в зонах конфлікту в Донецькій та Луганській областях”, а також, що “ефективних засобів правового захисту або відповідальності за завдану їм шкоду” немає.

ЄСПЛ об’єднав скарги в одну справу, бо вони дуже схожі. 

Україна до 2022 року, регулярно потрапляла до списку країн, на які скаржились найбільше до ЄСПЛ, а першу трійку ділила з Росією та Туреччиною. У 2021 році журналісти спільно з правозахисниками дізнались, дослідивши ці скарги, що подають їх правники з компанії-партнера Мін’юсту РФ та їхні колеги з окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Близько шести з десяти тисяч скарг, пов’язаних із військовими діями, подала проти України група з 12 правників із російської колегії адвокатів “Клішин та партнери”. Один з них – Олександр Малахов – подавав майже 130 скарг на рік, тож за шість років встиг заявити у ЄСПЛ 771 раз. Натомість юристи, які професійно працюють з ЄСПЛ, подають не більше 20 заяв на рік.

Усіх заявників у справі “Ряшенцева та інші проти України” представляли адвокати з “Клішин та партнери”. 

Скриншот сторінки рішення ЄСПЛ у справі “Ряшенцева та інші проти України”. Праворуч видно, що усіх заявників представляє російська компанія, яка подала майже 5 тисяч скарг до суду на Україну.

Частину справ суд визнавав неприйнятними ще у 2021-му, але рішення у справі “Ряшенцева та інші проти України” віднесуть до “усталеної практики”, на яку посилатимуться надалі. Це означає, що інші скарги чекає відхилення, прогнозує правозахисник Сергій Заєць, який допомагав журналістам готувати розслідування щодо скарг російських юристів до ЄСПЛ.

Судді у рішенні “Ряшенцева та інші проти України” наголошують, що “самі лише сумніви, які заявники можуть мати щодо перспектив успіху правового захисту не є вагомою причиною”, щоб вважати, що вони вичерпали усі можливості захисту в Україні. Практика суду показує, що “немає жодних ознак того, що засоби правового захисту будуть ілюзорними, неадекватними та неефективними”, а зусилля української влади “для переслідування ймовірних порушників, не лише членів проросійських та/або російських військ, але й членів власних збройних сил” засвідчують докази.

“Заявники не змогли обґрунтувати існування будь-яких особливих обставин, які могли б звільнити їх від зобов’язання вичерпати національні засоби правового захисту”, – кажуть судді. 

У скаргах також йшлось, що до українських судів не звертались не лише через недовіру, але й тому, що це фізично було неможливо, а пошта в окупації не доставляє листи на підконтрольну українському уряду територію.

“Кордони, фактичні чи юридичні, самі по собі не є перешкодою для вичерпання національних засобів правового захисту… Як правило, заявники, які проживають за межами юрисдикції Договірної держави, не звільняються від вичерпання національних засобів правового захисту в межах цієї держави, попри практичні незручності чи зрозуміле особисте небажання”, – йдеться у рішенні ЄСПЛ щодо цього аргументу заявників. 

Судді вважають, що навіть якщо заявники “мали будь-які сумніви…, вони мали розвіяти ці сумніви, звернувшись до національних органів влади”.

Довіра до суду серед українців традиційно не висока, якщо дивитись результати соціологічних опитувань, тож через це у судах неохоче розв’язують свої проблеми. Однак не довіряють судовій системі переважно ті, хто досвіду взаємодії з нею не має, а рівень довіри тих, хто має, значно вищий. 

Нагадаємо, що уряд узгодив з рекомендаціями ЄСПЛ сферу застосування найвищої міри покарання.

Відтепер довічне позбавлення волі не вважають катуванням, бо у засуджених є можливість переглянути вирок. Раніше після перших 20 років у в’язниці засуджені могли просити президента про помилування. У такому разі довічне могли замінити на 25 років позбавлення волі. 

Окрім цього, цьогоріч уряд створив порядок, за яким виплачуватимуть пенсії за новими та старими рішеннями судів. Борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, також одна з проблем, на які Україні вже багато років вказує ЄСПЛ. Детальніше читайте за посиланням.