ЄСПЛ присудив Україні виплатити 2700 євро компенсації ромці, чиє житло спалили у 2012 році
Європейський суд з прав людини визнав порушення права на приватне життя у спаленні житла ромки Ріти Пастрами. У травні 2012 року до ромського наметового поселення у Києві, де мешкала вона та ще 73 роми, приїхали працівники міліції в цивільному одязі: вони вивели мешканців поселення з їхніх наметів, а самі намети підпалили. Суд однак не взяв до уваги расистський мотив погрому.
Про це повідомляє Українська Гельсінська спілка з прав людини, адвоката якої, Олена Сапожнікова, підтримувала справу в суді.
30 травня 2012 року близько 12.00 дня до ромського наметового поселення неподалік залізничної платформи “Лівий берег” приїхали працівники міліції в цивільному одязі, пише УГСПЛ:
“З-поміж них був і дільничний міліціонер, якого роми знали особисто в обличчя, оскільки він часто до них раніше навідувався. Міліціонери почали виводити ромів з наметів, а намети підпалювати. Зрештою, намети повністю згоріли: із речами, документами та грошима, що там були. Один із міліціонерів вистрелив у собаку, який належав ромам, і зробив шість пострілів у повітря. Діти плакали, роми розбігалися в різні боки та кричали. Міліціонери сказали, щоб вони їхали геть, бо зараз Євро-2012 і в них є наказ всіх їх вивезти. Дільничний їм сказав, що якщо вони негайно не поїдуть, то їх “вивезуть далеко”.
Після цього одна з потерпілих ромок, Ріта Пастрама, звернулася із заявою до міліції. Однак провадження закрили. Жінка оскаржила закриття в суді, пройшла всі національні судові інстанції, але безуспішно. У 2014 році вона звернулася до ЄСПЛ, вказуючи на порушення статті 3 (Заборона нелюдського поводження), статті 8 (Право на приватне життя), статті 13 (Право на ефективний засіб юридичного захисту), статті 14 (Заборона дискримінації) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 (Загальна заборона дискримінації) протоколу №12 до цієї Конвенції .
1 квітня 2021 року суд визнав порушення права на приватне життя Пастрами та призначив компенсацію Україною нематеріальної шкоди в розмірі 2700 євро. Гроші інстанція розділила солідарно між трьома малолітніми дітьми Пастрами, які перебувають під опікою держави та приватних осіб, оскільки сама жінка померла у 2018 році.
“Це рішення викликає неоднозначні емоції. З одного боку Європейський суд визнав порушення права на приватне життя, а з другого – не взяв до уваги расистський мотив погрому ромського стихійного поселення й того, що це був один з прикладів подібних погромів в Україні, тобто порушення мало системний характер”, – зазначають у повідомленні УГСПЛ.
У ньому наголошують, що з 2012 року погроми стихійних ромських поселень не припинилися та наводять ще п’ять інших випадків:
“Десятиліття стереотипів щодо ромів перетворюються останніми роками на відверто расистські настрої. Ромофоби продовжують безчинствувати і влада не бачить в їх діях дискримінації, а лише хуліганство, умисні тілесні ушкодження тощо, а ще гірше, що сама ж влада наповнена расистським настроям і за її вказівок або сприяння створюються ці трагедії, тому вони не розслідуються ефективно”.