ЄС та Японія виступили проти повної заборони експорту до Росії – ЗМІ
ЄС і Японія виступили проти пропозиції США заборонити країнам “Групи семи” (G7) весь експорт до Росії в межах перемовин напередодні саміту лідерів держав.
Про це пише “Європейська правда” з посиланням на видання Financial Times.
До зустрічі в Хіросімі наступного місяця готують заяву лідерів G7, яка містить обіцянку замінити нинішній режим секторальних санкцій проти Росії на повну заборону експорту з кількома винятками. Про це свідчать документи, з якими ознайомилося Financial Times.
Повна заборона експорту охоплюватиме винятки для сільськогосподарської, медичної та іншої продукції.
За словами двох посадовців, таку пропозицію висунули США на тлі розчарування чинною санкційною системою, яка пронизана лазівками, що дозволяють Росії продовжувати імпортувати західні технології.
Але представники Японії та країн ЄС на підготовчій зустрічі минулого тижня припустили, що такий крок не вдасться реалізувати.
“З нашого погляду, це просто неможливо”, – сказав один з посадовців, який говорив на умовах анонімності.
ЄС з лютого 2022 року погодив 10 пакетів санкцій проти Росії, але лише після тижнів суперечок між країнами-членами. Деякі з них домоглися винятків і пільг для своїх галузей, погрожуючи накласти вето на обмеження.
За словами посадовців, заміна чинного санкційного режиму на повну заборону експорту з винятками може призвести до відновлення гострих дебатів і потенційного послаблення теперішніх заходів.
Рада національної безпеки Білого дому відмовилася коментувати розмови з партнерами по G7, але заявила, що США “продовжать шукати шляхи притягнення Росії до відповідальності”.
Боротьба з ухиленням від санкцій та їхнім обходом третіми країнами є основною метою США, Великої Британії, ЄС та інших союзників, які посилюють тиск на такі держави, як Туреччина, ОАЕ та країни Центральної Азії, що збільшили обсяги торгівлі з Росією після запровадження західних санкцій.
Лідери G7 зберуться в Хіросімі 19 травня на триденний саміт, який буде присвячений наслідкам війни Росії проти України, економічній безпеці, зеленим інвестиціям та Індо-Тихоокеанському регіону.
Між тим, за даними ЗМІ, Європейський Союз має намір запропонувати заборону на транзит багатьох товарів через Росію в 11-му пакеті санкцій, який зараз готують у Брюсселі.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
У березні 2023 року речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що домовлятися про мир з Україною зараз неможливо, Росія продовжить воювати, щоб захопити українські землі.
“Поки що жодних передумов для переходу процесу в мирне річище немає. Для нас абсолютним пріоритетом продовжує залишатися і залишатиметься завжди досягнення поставлених цілей. Наразі вони можуть бути досягнуті лише військовим шляхом”, – цитує Пєскова агентство РИА Новости.
Із 24 лютого 2022 до 15 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 21 293 випадки загибелі або поранення цивільних осіб в 1141 населеному пункті України: 8 006 загиблих і 13 287 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
За даними Офісу генпрокурора України станом на березень 2023 року, унаслідок військової збройної агресії РФ скоєно 72 тисячі воєнних злочинів. Загинули майже 10 тисяч цивільних осіб, понад 13 тисяч цивільних зазнали поранень. Понад 80 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури зруйновано або пошкоджено.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Російські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі з районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.