ЄС планує зміцнювати чинні санкції замість ухвалення нових. Зеленський просить про нові обмеження
Брюссель зміщує акценти з ухвалення нових санкцій проти Росії на забезпечення дотримання і зміцнення вже чинних.
Про це пише Politico.
Такий підхід виник через тиск столиць країн Європейського Союзу (за винятком країн Балтії та Польщі), які стверджують, що для нових санкцій проти режиму Володимира Путіна більше немає місця.
Дипломати з десятка великих і малих країн ЄС стверджують, що санкції проти будь-яких секторів, що залишилися, вдарили б по блоку більше, ніж по Росії.
Вони вказують на добрива, необхідні для стримування світових цін на продовольство, рідкоземельні елементи, що використовуються європейською автомобільною промисловістю, радіоактивні ізотопи, що використовуються фармацевтичними компаніями, збагачені уранові стрижні, які використовують у низці центральних і східних атомних електростанцій, та іншу важливу сировину, таку як титан для літакобудівників.
ЄС уже ухвалив 10 пакетів санкцій, утім попри це, наприклад, російський авіаперевізник “Аерофлот” продовжує літати, незважаючи на заборону на постачання запчастин, на тлі повідомлень про те, що його літаки ремонтуються і обслуговуються в Туреччині. Тим часом російська оборонна промисловість замінила санкційні деталі товарами подвійного призначення і переробленими споживчими товарами.
За інформацією видання Bloomberg, отриманою від європейських дипломатів, російський імпорт загалом значною мірою повернувся до довоєнного рівня 2020 року, а аналіз торговельних даних дає змогу припустити, що сучасні чипи та інтегральні схеми, вироблені в ЄС та інших союзних країнах, постачаються до Росії через треті країни, як-от Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан.
Казахстан є ключовим прикладом. У 2022 році ця центральноазіатська країна експортувала до Росії передові напівпровідники на суму 3,7 млн доларів, порівняно з усього лише 12 тис. доларів за рік до початку війни.
У період із 2017 до 2021 року Росія щорічно купувала в ЄС, США, Японії та Великої Британії передові чипи та інтегральні схеми в середньому на 163 мільйони доларів. У 2022 році цей показник знизився приблизно до 60 мільйонів доларів.
Дані показують, що Туреччина, Сербія, ОАЕ і ще пів дюжини країн Східної Європи й Центральної Азії допомогли заповнити цей дефіцит. Водночас постачання високотехнологічних компонентів до цих країн із країн-союзників зросли на аналогічну суму.
Постачання з Китаю до Росії також зросли, і Пекін відіграє в них дедалі важливішу роль. ЄС запровадив санкції проти майже 1 500 фізичних осіб, обмежив експорт сотень товарів і технологій і націлився на багато ключових джерел доходів Москви. Але деякі посадовці стурбовані, що блок усе ще не має ефективного апарату для забезпечення дотримання цих заходів і він відстає від США.
Столиці ЄС закликають Брюссель зосередитися на забезпеченні дотримання чинних санкцій.
“Минулий рік продемонстрував рішучість ЄС і наших партнерів відстоювати те, що правильно, незважаючи на ціну. Але він також показав, що в деяких аспектах ми потребуємо структурних змін. Швидке ухвалення 10 пакетів санкцій стало величезним досягненням. Тепер моя роль полягає в тому, щоб забезпечити їхнє ефективне застосування, а не обхід через треті країни”, – заявив спеціальний посланник ЄС з питань імплементації санкцій Девід О’Салліван.
Він повідомив, що вже контактує з країнами, які Росія може використовувати для обходу санкцій.
“Співпраця і діалог з третіми країнами, які можуть бути використані як платформа для обходу санкцій, життєво важливі. Я вже розпочав свою роботу з візиту до Об’єднаних Арабських Еміратів разом з моїми колегами зі США та Великої Британії. Подальші візити ще попереду”, – додав він.
Наступний раунд перемовин ЄС щодо санкцій може не бути гармонійним, оскільки багато лазівок створила сама Європа. Угорщина та Словаччина, зокрема, домоглися винятку, щоб продовжувати купувати російську трубопровідну нафту для її перероблення, що, на думку дипломатів інших країн, надає їм несправедливу перевагу над іншими країнами ЄС.
Reuters оприлюднило дані німецького уряду, які свідчать, що Німеччина повільно просувається в забезпеченні дотримання санкцій проти російських олігархів та установ.
За даними німецького міністерства фінансів, Німеччина заморозила близько 5,25 млрд євро активів, що належать олігархам, які потрапили під санкції, з моменту вторгнення Росії в Україну. Пів року тому ця цифра становила 4,28 мільярда євро.
Напередодні президент Володимир Зеленський закликав ЄС до санкцій проти “Росатому” та збільшення тиску на російські банки.
Президент Володимир Зеленський“Десятий пакет санкцій ЄС спрямований проти російської військової промисловості, пропаганди й фінансової системи. Тиск на російського агресора має посилюватися: очікуємо рішучих кроків проти “Росатому” та атомної промисловості РФ, збільшення тиску на військових і банки”, – написав він у своєму твіттер-повідомленні.
Тим часом президентка Європейського парламенту Роберта Метсола під час візиту до Львова закликала до зміцнення програми санкцій ЄС проти Москви.
“У заходах, запроваджених у зв’язку з вторгненням Росії в Україну, все ще є прогалини, і є країни, які зловживають цими прогалинами”, – сказала Метсола.
Президентка Європарламенту згадала алмазну промисловість Росії і додала, що деякі члени російської Думи, близькі до Кремля, досі не під санкціями.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
За даними головного управління розвідки міністерства оборони та очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, Кремль не збирається обмежувати свою військову агресію сходом і планує повне знищення України.
У січні 2023 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що немає жодних ознак того, що в Росії відмовилися від основної мети вторгнення – взяти Україну під повний контроль. За його словами, Росія, навпаки, готується до нового наступу, мобілізуючи понад 200 тисяч солдатів, а потенційно навіть більше. Крім того, росіяни активно купують нову зброю, більше боєприпасів та нарощують власне виробництво.
Із 24 лютого 2022 до 15 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 21 293 випадки загибелі або поранення цивільних осіб в 1141 населених пунктах України: 8 006 загиблих і 13 287 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
Наслідки російського вторгнення в м. Тростянець Сумської області, липень 2022 рокуПовномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
