Як в Україні забезпечити незалежне регулювання у цифровій сфері за стандартами ЄС: рекомендації експертів

Україна, готуючись до вступу в ЄС, має розробити модель врядування у цифровій сфері відповідно до європейських стандартів. Зокрема, необхідно визначити регуляторні органи у сфері захисту персональних даних, медіа, цифрових послуг та штучного інтелекту.

Про можливі рішення для України щодо регуляції цифрової сфери йшлося під час дискусії, яку організувала Лабораторія цифрової безпеки, передає ZMINA.

Фото: ілюстративне з відкритих джерел

Виклики у сфері цифрових послуг та захисту персональних даних

У 2022 році в ЄС набув чинності Акт про цифрові послуги (DSA), що зобов’язав держави — члени ЄС призначити координатора з питань цифрових послуг. Лабораторія цифрової безпеки проаналізувала, які моделі регулювання у сферах захисту персональних даних, медіа, цифрових послуг та штучного інтелекту діють у державах ЄС та країнах Європейської економічної зони. 

Більшість держав замість створення нового органу делегували ці повноваження вже існуючим установам. На думку аналітиків, для України більш оптимальним варіантом може стати підхід, який поєднує створення або призначення нових органів та залучення наявних інституцій з розвитком їхніх повноважень відповідно до стандартів ЄС.

Як розповіла старша юристка Цифролаби Тетяна Авдєєва, на основі аналізу визначили три основні моделі дизайну регулятора:

• розподіл функцій між існуючими органами – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) та  Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення і створення Нацкомісії щодо захисту персональних даних та доступу до публічної інформації;
• модель регулятора без нецифрової сфери (виключення з компетенції сфер захисту персональних даних та доступу до публічної інформації);
• модель регулятора під єдиною парасолькою цифрових послуг.

Експерти оцінили концепцію створення єдиного цифрового регулятора в Україні. Дослідження показує, що така модель може створювати загрози для незалежності, спроможності та прозорості регулювання, зазначили у Цифролабі:

“Європейський досвід свідчить, що універсальні регулятори, які охоплюють одночасно багато цифрових та суміжних сфер, є радше винятком, ніж усталеною практикою”.

Тетяна Авдєєва розповіла про виклики, які наразі є у сфері регулювання захисту персональних даних та штучного інтелекту Україні, зокрема в країні:

• відсутні механізми правозастосування у сфері персональних даних, слабкі інституційні спроможності (санкції та ресурси);
• бракує системного регулювання сфери ШІ, не визначено порядок і строки імплементації відповідного європейського законодавства;
• бракує експертів на перетині технічних знань, прав людини та державного управління, що призводить до перекосу у бік пріоритету інновацій над захистом прав людини.

У сфері регулювання цифрових послуг викликами є фінансування, забезпечення кадрами та взаємодія між органами.

“Після інтерв’ю з представниками органів влади ми зрозуміли, що система співпраці з деякими органами працює дуже погано або недосконало. Як наслідок, деякі акти, які мають ухвалюватися або спільно, або з погодженням між певними органами, можуть застрягати на рік-півтора-два, і це може стати величезним викликом для належного здійснення регуляторних повноважень при регулюванні онлайн-платформ і при впровадженні Digital Services Act”, – наголосив старший юрист Цифролаби і співавтор дослідження Максим Дворовий.

скриншот презентації Цифролаби

Якою має бути модель цифрового регулювання в Україні

Автори аналітики запропонували вісім рекомендацій, як сформувати в Україні прозору та стабільну систему цифрового врядування. Зокрема, забезпечити повну відповідність регуляторної моделі вимогам права ЄС, що стосується узгодження статусу, переліку функцій та повноважень, які мають виконувати відповідальні інституції.

Також експерти рекомендують відмовитися від надмірної концентрації повноважень у межах одного органу і мінімізувати ризики конфлікту інтересів між регуляторними, наглядовими та контрольними функціями у сферах цифрового регулювання.

“Ми розуміємо, наскільки великим є бажання створити орган, який замістить декілька сфер, які фактично залишаються в Україні неврегульованими, але ми можемо створити монстра, який може обвалитися під власною вагою і не реалізувати ефективно всі повноваження, які на нього будуть покладені. Бо роль цифрової сфери в нашому житті з кожним роком лише росте”, – зазначив Максим Дворовий.

Аналітики рекомендують провести комплексну оцінку існуючих органів регулювання та нагляду, які мають окремі повноваження у сферах медіа, регулювання платформ спільного доступу до інформації, електронних комунікацій, захисту персональних даних, штучного інтелекту:

“Зокрема, варто здійснити системний аудит спроможностей Національної ради, Національної комісії з електронних комунікацій та інших державних органів, оцінити їх кадровий потенціал, технічну інфраструктуру, досвід правозастосування, фінансові та організаційні потреби”.

Це допоможе ухвалити рішення щодо розширення або перерозподілу повноважень. Також необхідно забезпечити повноцінну незалежність регуляторних та наглядових органів. Законодавство має встановлювати прозорі конкурсні процедури, чіткі критерії відбору, фіксовані строки повноважень, правила запобігання конфлікту інтересів.

Слід запровадити стійку та передбачувану модель фінансування, відмовитися від повної залежності регуляторів від щорічних бюджетних рішень та передбачити інші джерела фінансування.

Необхідно розвивати механізми міжвідомчої координації та інвестувати у розвиток кадрового та експертного потенціалу для регуляторних та наглядових органів. Також – підтримувати міжнародну співпрацю та європейську інтеграцію регуляторів.

Раніше ZMINA повідомляла, що у Міністерстві цифрової трансформації України розробляють концепцію єдиного регулятора в цифровій сфері, який сприятиме імплементації відповідних актів ЄС у межах євроінтеграції. Як зазначили у міністерстві, ідея виникла у зв’язку з тим, що наразі складно знаходити фінансування на створення регуляторів за окремими напрямами.

Нагадаємо, у серпні 2023 року в ЄС набув чинності Акт про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Цей документ зобов’язує інтернет-платформи видаляти шкідливий контент, зокрема дезінформацію та мову ворожнечі.