“Я нічого не знаю”: журналісти додзвонились до російських тюремників, які можуть катувати у полоні бійців ЗСУ 

Щонайменше четверо працівників СІЗО №2 у російському місті Камишин відмовились коментувати слова звільнених з полону військових ЗСУ, які заявили про катування під час перебування у неволі.

Про це розповідає “Слідство.Інфо”. 

Верхній рядок: Сергій Плющенко та Олеся Вітко. Нижній рядок: Анатолій Плахотний та Маргарита Ядикова. Фото: “Слідство.Інфо”

Журналісти змогли дізнатись дані 13 працівників цього СІЗО, а поспілкуватись змогли з чотирма з них. Мова йде про Сергія Плющенка, Олесю Вітко, Анатолія Плахотного та Маргариту Ядикову. 

Плахотний розповів, що звільнився з ізолятора торік, а під час роботи нібито не чув нічого про катування. Плющенко відповів, що “нічого не знає”, Вітко порадила направити офіційний запит на адміністрацію, а Ядикова відмовилась спілкуватись нібито через зайнятість. 

За свідченням звільненого цьогоріч з полону “азовця” Остапа Жидачевського, працівники цього СІЗО постійно скаржилися між катуваннями на розмір виплат за роботу.  

“Один тюремник казав, що в нього зарплата 28 тисяч рублів (14 тисяч гривень. — Ред.), а за 1200 рублів (360 гривень. — Ред.) навіть каву нормальну не купиш. Переважно 90% їхніх розмов були про ціни”, – пригадує боєць. 

Журналісти змогли отримати дані про виплати деяких з працівників СІЗО: суми коливались від 8 до 236 тисяч гривень, залежно від посади. Вони припускають, що детальнішу інформацію приховали з початком війни.

Зі слів звільнених з полону, за катування російським тюремникам можуть доплачувати. 

Нагадаємо, що колишнім працівникам колонії на Луганщині заочно закидають катування військовополонених бійців ЗСУ. Йдеться про Кирила Долгополова, Леоніда Руденка, Миколу Цвєткова та Романа Занкова. 

Ті, кого звільнили з колонії під їхнім управлінням, розповідали правозахисникам про смерті полонених, катування, обмеження до 30 секунд часу для того, щоб поїсти, а також про те, як охоронці нацьковували на них собак.