“Я не буду терпіти насилля”: у Львові активістки провели пікет проти культури зґвалтування

Дата: 06 Квітня 2023
A+ A- Підписатися

5 квітня у Львові активістки “Феміністичної майстерні” провели пікет проти культури зґвалтування та підтримки ґвалтівників у суспільстві. Приводом для акції стала низка резонансних справ щодо зґвалтувань, у яких судді та суспільство ставали на бік кривдників та всіляко їх виправдовували. 

Про це йдеться на сторінці організації. 

Фото: Таня Джафарова

“Кожен раз, коли десь у стрічці трапляється новина про сексуальне насильство над жінкою, неважко здогадатися, що побачиш у коментарях. Деякі люди будуть чіплятися за будь-яку деталь замість того, щоб визнати, що жодні “але”, “якби” та “якщо” не можуть виправдати насильство та повну провину ґвалтівника”, – зазначається у повідомленні. 

Фото: Таня Джафарова

Ці виправдання злочинців є наслідком поширеності культури зґвалтування. Вона виявляється у пошуку виправдань ґвалтівника в поведінці чи вигляді постраждалої, романтизації насилля та об’єктивації жінок у масовій культурі.

“Каталізатором нашого перформансу став випадок на Закарпатті, де троє підлітків зґвалтували 14-річну подругу, знявши це на відео, але так і не отримали справедливого покарання. У ході обговорення справи ми багато чули про те, що суспільству треба задуматися про долю цих хлопців. Тим часом стан та доля неповнолітньої потерпілої залишилася за дужками. Так, ніби з нею нічого й не сталося”, – пояснили активістки “Феміністичної майстерні”.

Фото: Таня Джафарова

На пікеті активістки стояли з закривавленими ногами та заклеєними доларовими купюрами ротом. Такий образ, як пояснюють учасниці пікету, зумовлений підозрами у корупції щодо судді, яка вела справу, та вчителів і психологів, які дали позитивну характеристику ґвалтівникам. Також активістки роздавали брошури про культуру зґвалтування. 

Фото: Таня Джафарова

Відомо, що професор Микола Хавронюк, який зараз очолює робочу групу з розробки нового Кримінального кодексу України, переконаний, що заборонити звільняти від умовного покарання сексуальних злочинців – занадто жорстоко. 

“Одна справа, коли є проникнення в тіло, інша, коли немає. Навіть коли є проникнення, присутні багато аспектів: інтенсивність, груповий спосіб дій чи одна особа, навіть має враховуватися певна провокативна поведінка потерпілої, яка спочатку каже, що ніби хоче, а потім передумала”, – заявив він. 

Водночас оптимальним покаранням підлітків, які зґвалтували дівчину на Закарпатті, Хавронюк вважає збільшення строку іспитового терміну. За його словами, саджати їх до в’язниці на тривале ув’язнення є “непропорційним і неадекватним покаранням”.

Такі твердження юриста правозахисники не підтримали. Так, інституційна партнерка “Гендер в деталях” Галина Котлюк зазначила, що читати такі заяви від людини, яка безпосередньо працює над змінами до чинного законодавства, одночасно огидно і страшно.

За її словами, таке ставлення лише сприяє закріпленню культури зґвалтування в українському суспільстві. Хлопці, які скоїли тяжкий злочин, повинні понести за нього відповідне покарання, а їхній вік або позитивна характеристика від учителів не звільняють їх від відповідальності.

“Насильству настане край, коли ми почнемо за нього суворо карати. Суспільство обурила поблажливість правосуддя до ґвалтівників. Суспільство формує запит на справедливість і безпеку. Саме тому важливо, щоб закони стояли в основі безпечного суспільства та захищали честь та гідність громадян незалежно від їхньої статі та сексуальної орієнтації”, – додала Котлюк.

Нагадаємо, що на тлі кількох резонансних справ щодо зґвалтувань школярок, головна редакторка ресурсу “Гендер в деталях” Тамара Злобіна запустила флешмоб “Шкільні звірі” з вимогою створити єдиний алгоритм реагування на гендерне насильство в школах.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter