“Я любив Україну і буду любити”: мешканці окупації розповіли про вимушену паспортизацію

Дата: 27 Жовтня 2025
A+ A- Підписатися

Росія примушує мешканців окупованих українських територій отримувати російські паспорти, позбавляючи їх доступу до медичної допомоги, освіти та соціальних виплат. Українці, які відмовляються від паспортизації, фактично позбавлені базових можливостей для виживання.

Про це “BBC News Україна” розповіли мешканці окупованих територій та правозахисники, зокрема директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Указ Путіна від 2023 року прирівняв мешканців окупованих українських територій, які не отримали російського громадянства, до іноземців.

Згодом Путін зобов’язав громадян України, які “перебувають у Росії без законних підстав”, до 10 вересня 2025 року або покинути країну, або “врегулювати своє правове становище”.

Павло Лисянський, директор Українського інституту стратегічних досліджень і безпеки, пояснив BBC, що цей указ спрямований на громадян України, які досі не отримали російського паспорта.

“Спочатку Росія створила умови для спрощеного отримання російського паспорта для жителів певних регіонів. Але оскільки черг за ними не було, вони почали робити це з примусу. Росіяни поступово почали обмежувати ті сфери життя на окупованих територіях, де можна обійтися без російського паспорта”, – сказала BBC директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

За словами міністра внутрішніх справ РФ Володимира Колокольцева, російські паспорти отримали 3,5 мільйона жителів Донбасу та “Новоросії” [так у Росії називають незаконно захоплені українські території]. Українська влада називає озвучені Росією цифри “елементом пропаганди” й не вважає їх достовірними.

“Російська Федерація навмисно маніпулює статистикою, намагаючись створити уявлення про нібито “добровільне” бажання людей інтегруватися до її правового поля”, прокоментували ситуацію з паспортизацією в офісі українського Омбудсмана Дмитра Лубінця для BBC.

Багато людей, які залишили окуповані території та яких опитали представники ООН, зазначили, що отримали російське громадянство з безвиході.  

14 лютого 2023 року Державна дума РФ запровадила обов’язкове російське медичне страхування на окупованих територіях. Таке страхування вимагає наявності російського паспорта, без якого безкоштовна невідкладна медична допомога недоступна.

Щоб потрапити до гінеколога в Мелітополі у 2023 році, Ользі довелося шукати знайомих і йти обхідними шляхами. Усі імена героїв матеріалу відомі редакції “BBC News Україна”, але не розголошуються з міркувань безпеки. У жінки не було російського паспорта, а без нього звернутися до лікаря в українському місті, окупованому росіянами, було неможливо. Отримувати російський паспорт Ольга не хотіла.
 
“Лікар вів мене підпільно, бо, коли я спершу просто прийшла до реєстратури, мені сказали, що потрібні [російські] документи, – розповідає ВВС Ольга, яка згодом виїхала з Мелітополя до Європи. – Але є дуже проукраїнськи налаштовані лікарі, в яких є такі ж довірені медсестри, можна попросити, і картка ведеться поза лікарнею, лікар її десь у себе тримає, ризикує. Якщо немає таких знайомих – дуже складно”.
 
У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументовано випадок, коли жінці в Запорізькій області відмовили в лікуванні, бо в неї не було російського паспорта.
 
Усі опитані BBC мешканці окупованих територій підтверджують, що отримати медичну допомогу будь-якого характеру без російського паспорта неможливо.
 

Один з них, Іван, людина з ВІЛ-позитивним статусом, розповів, що через відсутність життєво важливої терапії, яку не можна переривати, йому після початку вторгнення довелося тимчасово виїхати з Маріуполя до Росії.

Там активісти нелегально забезпечували його ліками через систему чатів взаємодопомоги. Далі Іван планував перебратися до Європи. Але 2023 року чоловік був змушений повернутися через тяжку хворобу матері.

“Я на це все дивитися не можу, майже не виходжу з дому, – емоційно описує чоловік життя в окупованому місті. – Документи взяв, бо мої таблетки взагалі ніяк інакше не отримати”.

Він каже, що йому досі “боляче і соромно”, що довелося це зробити, хоч і з життєвих причин. Його мати має інші погляди – вона охоче отримала російський паспорт і позитивно відгукується про нову медицину, через що вони постійно сваряться. Але залишити жінку, яка потребує постійної допомоги, Іван не наважується.

“Значна частина українців на окупованих територіях була змушена отримувати паспорти не через підтримку окупаційної влади, а через життєві обставини”, – кажуть в офісі українського Омбудсмана. Там з розумінням ставляться до того, що в людей в окупації часто немає вибору.

Без російського паспорта люди фактично позбавлені базових можливостей: вони не можуть отримати медичну допомогу, оформити соціальні виплати, офіційно працевлаштуватися або навіть влаштувати дитину до школи.

“У липні та серпні 2022 року гуманітарну допомогу “визволителі” просто давали. А з вересня оголосили, що даватимуть лише за новими паспортами. Банкомати не працювали українські. Україна вже ніяк пенсії не могла платити, і постало питання прямого виживання. Літні родичі були змушені взяти громадянство”, – пояснює Вікторія з Рубіжного на Луганщині.

“Без російського паспорта в Маріуполі жити неможливо. Без нього ні мобільний зв’язок не під’єднаєш, ні на роботу не влаштуєшся. Ну, може, якимось робітником на будівництво ще можна, а от у магазин чи кудись іще – ні. Рахунок у банку, пенсія – тільки з російським документом”, – розповів ВВС житель Маріуполя Олексій.

Сам він отримав паспорт ще 2022 року. Чоловік каже, що український паспорт у нього залишився: “Я як любив Україну, так і буду любити, а російський паспорт узяв, щоб жити”.

Читайте також: “Це не мій вибір”: мешканці дев’яти міст окупованого Криму заявили, що російські паспорти “нічого не означають”

До того ж, пояснює жінка, якщо без паспорта РФ виїжджати з окупованих територій до Росії або через Росію, потрапляєш на так звану фільтрацію – допит спецслужб і перевірку за всіма базами.

“Це класичний прояв примусу, який суперечить нормам міжнародного права, а кожен виданий паспорт на ТОТ свідчить не про підтримку окупаційної влади, а про масштабне порушення прав людини”, – заявив ВВС український Омбудсман Дмитро Лубінець.

Альона Луньова також розповідає про випадки, коли людям на окупованій частині Запорізької області відмовляли в медичній допомозі через відсутність російського паспорта.

Інсулінозалежній людині, хворій на діабет, не видавали інсуліну без російського паспорта. Правозахисники знають про це від людей, які виїхали з окупації. Про схожі випадки з відмовою видати ліки повідомляла й українська розвідка.

Тетяна, яка оформлювала опіку над онукою, розповідає, що зараз їй терміново доводиться повторно проходити комісію з інвалідності за російськими стандартами, інакше її позбавлять соціальних виплат, попри те що за українським законодавством її інвалідність була довічною.

У такій ситуації опинилися сотні людей.

“Лікарів не вистачає, повний безлад, черги, треба їхати о п’ятій ранку, вистоювати кола пекла”, – скаржиться жінка.

“Мені сказали: або я отримаю російський паспорт, або мене повернуть туди, де мене катували… Тепер у мене є російський паспорт”, – передає чоловік слова співробітників ФСБ після кількох днів катувань у СІЗО.

Цю історію цитує у своєму звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Державним службовцям на окупованих територіях повідомляли, що вони повинні отримати російські паспорти, щоб зберегти свої посади. Деяким з них погрожували російські військові, йдеться у звіті ООН.

У Запорізькій області головний лікар медустанови попередив інженера, що його можуть звільнити, якщо він не отримає російського паспорта.

У Херсонській області в особливо складному становищі опинилися ті, хто 2023 року постраждав від катастрофи на Каховській ГЕС. Більша частина потерпілих – мешканці окупованих територій. Багато жителів міста Олешки, яке тоді було майже повністю затоплене, досі живуть у пунктах тимчасового розміщення – і не завжди державних.

Священник, який тоді прихистив у будівлі своєї сільської громади кількох літніх самотніх жінок, каже: “Відверто кажучи, я був би навіть радий, щоб їм зробили паспорти – вони ж узагалі не отримують жодної допомоги”.

Дві його підопічні з допомогою волонтерів поїхали до Європи та на підконтрольну Україні територію – це був довгий і складний шлях. Ще три жінки продовжують жити при громаді – окупаційна влада їм ніяк не допомагає, а волонтери збирають кошти на приватні медичні консультації.

Священник зізнається, що навіть звертався до адміністрації з проханням надіслати паспортистку до їхнього села.

“Мені відповіли дослівно: “Нікому твої старі не потрібні”, – каже він.

Україна вважає російські паспорти, видані на окупованих територіях, недійсними.

“Україна не визнає жодні документи, видані окупаційною владою, за винятком тих, що стосуються реєстрації актів цивільного стану – народження, смерті чи шлюбу. Усі інші документи, зокрема паспорти, в Україні юридичної сили не мають”, – пояснює Дмитро Лубінець.

Сам факт отримання російського паспорта не є злочином і не призводить до кримінальної відповідальності, говорить український Омбудсман. За його словами, важливо відзначати, що люди, які були змушені взяти цей “документ” насильницьким шляхом або через відсутність іншого виходу, не мають особистих негативних наслідків. Такі випадки влада має визнати “вимушеними обставинами, які виникли внаслідок окупації”.

Крім того, в Офісі Омбудсмана наголошують, що отримання паспорта Російської Федерації жодним чином не означає втрату українського громадянства.

“Кожна людина, навіть якщо її змусили оформити російський документ, залишається громадянином України. Жодна дія держави-окупанта не здатна позбавити людину її справжнього громадянства чи змінити правовий зв’язок з українською державою”, – заявив Лубінець.

За словами співрозмовників BBC, які отримали російське громадянство, їхні українські документи залишилися в них. Однак це могло залежати від певних обставин. За словами Вікторії з Луганської області, її знайомий, який виявився колабораціоністом і обійняв посаду начальника, особисто “зразково-показово” здав свій український паспорт і змусив так само зробити й своїх співробітників, попри те що від росіян таких вимог не було.

“Місцеві колабораціоністи робили жорсткі перегини”, – пояснює вона.

За свідченням іншої мешканки Донецька, в її області від деяких людей також вимагають пройти певну процедуру псевдовідмови від українського громадянства.

“Для держслужбовців існує вимога написати заяву про відмову від українського громадянства. Це просто письмова заява, яка має лише формальне значення – людина сама знає, що підписала таку заяву. Загалом більше нікому не пропонують це робити. Ті, хто написав таку заяву, мають українські паспорти при собі”, – пояснює вона.

“Продовжують український паспорт ті, хто має ресурс – гроші, сили й сміливість, – поїхати переоформити його в Україні. Бо шлях непростий, і немає розуміння, як зустрінуть на українському кордоні”, – додає мешканка Донецька.

У Міністерстві закордонних справ України закликають українців на окупованих територіях передусім дбати про власну безпеку.

“Треба брати якісь папірці – беріть, для нас це не змінює вашого статусу. Дійте, будь ласка, виходячи з власної безпеки. Для української держави будь-які папірці, які вам видають окупанти, є нікчемними й не змінюють того факту, що ми розглядаємо вас як громадян України, які є українцями за серцем, за документом”, – заявив речник МЗС України Георгій Тихий у березні 2025 року, одразу після публікації указу Путіна.

Водночас в МЗС радили українцям насамперед виїжджати з окупації.

“Отримати російський паспорт в окупації – це не порушення українських законів. Навпаки, злочином є примусова паспортизація. Коли в окупації людей змушують отримувати російський паспорт – це воєнний злочин”, – говорить Альона Луньова з Центру прав людини ZMINA.

За її словами, люди, яких змусили отримати такі паспорти, навпаки, можуть вважатися потерпілими.

Водночас, як зазначає Дмитро Лубінець, необхідно розрізняти випадки вимушеного отримання паспорта від ситуацій, коли людина свідомо і добровільно співпрацює з окупаційними органами, обіймає посади, бере участь у пропаганді.

У таких випадках українські правоохоронні органи оцінюють не сам факт наявності російського паспорта, а конкретні дії людини, які можуть кваліфікуватися як колабораціонізм або інші злочини. Тобто паспорт, виданий окупаційною владою, не є автоматичною підставою для обвинувачення.

Ольга, яка виїхала з Мелітополя влітку 2023 року, розповідає, що навіть через два з половиною роки її мучать кошмари:

“Постійний страх відсутності документів. Якщо мені щось сниться – то це завжди кошмари, що я приїхала додому і не можу виїхати, то в мене немає документів, то немає рублів, то мене кудись викликають”.

Раніше начальниця відділу прав громадян на тимчасово окупованих територіях департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, при Офісі Омбудсмана Тетяна Городенська розповіла, куди звертатися зі скаргами через нав’язані російські паспорти.
 
Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.
 
Напередодні Центр прав людини ZMINA презентував посібник “Як постраждалі в Україні можуть бути почуті Міжнародним кримінальним судом”. Раніше Центр готовності цивільних розробив, зокрема для мешканців окупованих територій, онлайн-курс на платформі Prometeus “Хамелеон”. Уникнення полону та психологія виживання в полоні”.
 
Ілюстрації — Ангеліна Корба
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter