Введення е-декларування негативно вплинуло на розвиток громадянського суспільства – дослідження

Введення електронного декларування для антикорупційних активістів та ініціативи щодо додаткової фінансової звітності для громадських організацій негативно вплинуло на розвиток громадянського суспільства в Україні.

Про це йдеться в результатах “Індексу стабільності громадянського суспільства – 2017”, який презентували правозахисники.

Індекс стабільності організації громадянського суспільства вимірюється у близько 70 країнах світу. У межах дослідження експерти вимірюють правове середовище, організаційну спроможність, фінансову стійкість, публічний імідж, адвокаційну здатність, надання послуг та секторальну інфраструктуру. Оцінювання здійснюють за шкалою від 1 (максимально позитивне значення) до 7.

Згідно з результатами, у 2017 році ідеї організаційного розвитку стали більш трендовими та більш усвідомленими.

“Організації громадянського суспільства та зацікавлені сторони зараз набагато краще розуміють, навіщо це необхідно, а також, що головне – які є підходи та інструменти, що дозволяють ГО посилитися. Це вже не просто тренінги, а системні підходи, менторські програми супроводу організації. Крім того, зацікавлені сторони, зокрема донори, готові інвестувати більші кошти в розвиток організаційної спроможності громадських організацій”, – зазначив експерт з організаційного розвитку, виконавчий директор Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” Володимир Шейгус.

Також експерти підкреслили, що громадський сектор стає дедалі більш впливовим, але рівень залучення громадян залишається досить низьким.

“Загалом громадськість краще розуміє волонтерів, які підтримують армію та ВПО, а також організації, що підтримують людей з інвалідністю, ніж громадські організації, що працюють над зміцненням демократії”, – йдеться в результатах дослідження.

Серед основних причин погіршення показників правового середовища експерти назвали запровадження електронного декларування для антикорупційних активістів.

“Немає однозначного визначення, хто є антикорупційним активістом, на кого вони розповсюджуються, є великий ризик, що правоохоронні органи будуть застосовувати їх вибірково, для політичного та адміністративного тиску на нелояльних активістів”, – зазначив експерт з адвокації, директор проекту USAID “Громадяни в дії” Максим Лациба.

Водночас він розказав, що в Україні присутні й позитивні зрушення:

“Спрощення процедури реєстрації громадських організацій, також – зміни до Податкового кодексу, які дали можливість для ГО мати статус неприбуткової і займатися соціальним підприємництвом, а отриманий дохід залишати неоподатковуваним і витрачати на статутну діяльність; створення умов для смс-благодійності, ухвалення плану заходів з виконання національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, з якого за 2017 рік виконали близько 45%”.

На останок експерти зазначили, що, попри дискредитаційні кампанії проти деяких громадських організацій, вони залишаються лідерами довіри серед українців.

“Соцопитування демонструють, що їм довіряють більше, ніж уряду і Верховній Раді”, – підкреслив менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень Олександр Равчев.  

Нагадаємо, що навесні 2017 року парламент вніс зміни до законодавства про протидію корупції. Антикорупційних активістів прирівняли до представників влади і зобов’язали подавати “декларації осіб, уповноважених на здійснення повноважень держави”. Зауважимо, що тоді за проголосували 268 депутатів, серед яких була й нинішня Омбудсман Людмила Денісова.

Правозахисники наголошували, що декларування активістів – це порушення прав людини та демократичних свобод. У жодній європейській країні не існує декларування майна активістів. Європейський Союз також наголосив, що е-декларування для активістів створює невиправданий тиск на неурядові організації.

У липні 2017 року президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти №6674 (про зміни до закону про громадські об’єднання) та №6675 (про зміни до Податкового кодексу), які скасовують е-декларування, але в яких передбачається посилення звітності неприбуткових організацій, зокрема за освоєння міжнародної грошової допомоги, та відповідальності за помилки у таких звітах. Низка правозахисних організацій назвала норми цих законопроектів дискримінаційними.

16 березня цього року Венеціанська комісія спільно з БДІПЛ ОБСЄ надала висновок щодо зазначених законопроектів. Міжнародні експерти розкритикували їх і відзначили “надзвичайну важливість, щоб вимоги електронної декларації для антикорупційних активістів були скасовані до 1 квітня 2018 року”.

У липні цього року 65 народних депутатів, представники коаліції “Реанімаційний пакет реформ” та правозахисних організацій передали до Конституційного Суду подання про неконституційність е-декларування для активістів.