“Вступ до ЄС – це час, коли можна досягти більшості позитивних змін у питаннях прав людини” – правозахисники Західних Балкан
Під час вступу України до ЄС громадські організації можуть домогтися більшості позитивних змін у питаннях прав людини. Таку думку висловили правозахисники з країн Західних Балкан, які поділилися досвідом євроінтеграції своїх країн.
Про це йшлося на конференції “Євроінтеграційний досвід Західних Балкан: уроки для правозахисників України”, організованій Центром прав людини ZMINA.
Фото: ZMINAПід час цього заходу у Києві 21 лютого презентували однойменний аналітичний звіт, а правозахисники з Хорватії, Сербії та Чорногорії поділилися уроками євроінтеграції їхніх країн.
При підготовці звіту “Євроінтеграційний досвід Західних Балкан: уроки для правозахисників України” аналітики Центру прав людини ZMINA опитали близько 12 експертів із країн Західних Балкан – з Хорватії, Чорногорії та Сербії та одного експерта із Боснії і Герцеговини, щоб вивчити досвід виконання вимог переговорного розділу 23 “Судова влада та основоположні права” права ЄС.
За словами аналітикині ZMINA Діани Депутат, щодо складників розділу 23 в усіх країнах Західних Балкан, які були проаналізовані, та в Україні, зокрема, є чотири основні проблеми, що повторюються і залишаються актуальними:
- функціонування інституту Омбудсмана;
- захист національних меншин;
- захист прав ЛГБТ-людей;
- незалежність медіа.
Ці проблеми наявні зараз у Сербії та Чорногорії, були й у Хорватії, але трохи в іншому прояві.
Правозахисники з Західних Балкан, які взяли участь у конференції, наголосили, що євроінтеграційний досвід їхніх країн може бути корисний організаціям українського громадянського суспільства як з огляду на успіхи, так і на помилки.
За словами програмного директора Дому прав людини в Загребі Івана Новосела, реформи, пов’язані з верховенством права та правами людини, розпочалися в Хорватії надто пізно і залишаються незавершеними. Це пов’язано із тим, що розділ 23, який стосується правосуддя та фундаментальних прав, був відкритий майже наприкінці переговорного процесу. Цим відрізняється ситуація в Україні, адже тепер ЄС відкриває цей розділ на початку переговорів.
“Дуже важливо, щоб на ранніх стадіях ви почали думати про формування коаліцій між організаціями громадянського суспільства за всіма напрямками, намагалися досягти якомога ширшого розуміння того, що вступ до ЄС – це час, коли можна досягти більшості позитивних змін у ширших питаннях прав людини“, – наголосив Іван Новосела.
Для цього необхідна співпраця усіх секторів громадянського суспільства: правозахисників, організацій, які працюють від імені людей з інвалідністю, екологічних організацій.
“Дуже важливо продемонструвати єдиний фронт і голос перед вашим урядом, а також перед ЄС. У Хорватії ми мали такий досвід, коли сформували коаліцію для моніторингу вступу до ЄС, імплементації розділу 23. Навіть на пізньому етапі, маючи близько 70 організацій, які були частиною “Платформи 112″, вдалося поставити певні питання на порядок денний”, – додав він.
Директорка Молодіжної ініціативи за права людини з Сербії Софія Тодорович розповіла, що шлях Сербії до ЄС був пов’язаний із розв’язанням проблем минулого періоду та процесами перехідного правосуддя. Зокрема вимог Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії щодо видачі воєнних злочинців. Ключовим викликом залишаються добросусідські відносини. Наприклад, Румунія виступала проти надання Сербії статусу країни-кандидата через права румунської меншини в цій країні.
Фото: ZMINA“Інтеграція в ЄС – це не просто проставлення “галочок”. Йдеться про реальні, відчутні зміни, які повинні втілити всі уряди, які повинні пережити політичну кризу і, можливо, певним чином змінити суспільство”, – звернула увагу правозахисниця.
За її словами, хоча Чорногорія провела законодавчі реформи, політична воля залишилася на низькому рівні.
“Ми посилили незалежність судової влади, але суди все ще залишаються політизованими. Свобода ЗМІ зросла, але журналісти й досі стикаються з погрозами”, – розповіла Невенка Вуксанович.
Вона застерегла Україну від формального виконання вимог ЄС без реальних змін.
Раніше ZMINA писала, що Європейська комісія 17 січня надіслала Раді ЄС перший скринінговий звіт щодо кластера “Основи”, з якого відкриватимуть переговори про членство України в ЄС. Експерт із євроінтеграції Богдан Веселовський зазначив, що кластер “Основи” (який містить розділ 23), є центральним у процесі вступу. Цей кластер охоплює такі ключові сфери: судова система та основні права, політика юстиції, свободи та безпеки, публічні закупівлі, статистика та публічний фінансовий контроль.
