Влада має врахувати помилки минулих років у забезпеченні права на освіту дітям в окупації – правозахисники
В умовах політики освітнього геноциду з боку Російської Федерації українська влада має врахувати помилки, які вона вчиняла протягом останніх восьми років щодо дітей, для того, щоб забезпечити їм право на освіту.
Такий заклик під час онлайн-дискусії висловила правозахисниця, голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова.
Зруйноване приміщення загальноосвітньої школи №2 у м. Новгород-Сіверський Чернігівської областіЗа її словами, протягом шести місяців Росія щодня руйнує в середньому по 14 шкіл в Україні.
“У лютому та березні окупанти зруйнували 542 заклади освіти, березень-квітень – 952, квітень-травень – 348, травень-червень – 208, червень липень – 82. І надалі здавалося б, що динаміка пішла вниз, але ні: липень-серпень – 192 зруйнованих заклади освіти”, – повідомила правозахисниця.
Вона нагадала, що уряд, освітні управлінці та громадянське суспільство в умовах нових викликів шукали оперативні рішення щодо, зокрема, організації освітнього процесу, завершення навчального року в травні, його початку у вересні, забезпечення оплати праці працівникам закладів освіти, атестації педагогічних працівників та психологічної підтримки дітям. Усі учасники навчального процесу і далі стикаються з величезними викликами.
Правозахисниця зауважила, що дуже багато дітей та вчителів перебувають в окупації. Із 1 453 шкіл Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей 885 зараз в окупації.
У таких умовах деякі учні не мають фізичного доступу до школи, їхні родини через брак коштів не можуть виїхати із зон бойових дій, де почасти відсутнє енергопостачання та інтернет. Ба більше, окупанти чинять тиск на учасників освітнього процесу й унеможливлюють домашнє та екстернатне навчання.
Серед іншого Росія провадить політику “денацифікації” в освіті, знищуючи підручники історії України, забороняючи предмети українською мовою, самі предмети української мови, літератури та впроваджуючи спеціальні предмети, що мають на меті змінити культурну ідентичність дітей.
Правозахисники оприлюднили тематичний огляд “Освіта без права доступу: реалізація права на освіту на особливо небезпечних територіях”. У ньому вони проаналізували стан реалізації права на освіту на цих територіях.
Вчителька з тимчасово окупованого Бердянська (Запорізька область) Лариса Коломієць повідомила, що через декілька днів з початку окупації міста адміністрація школи видала вчителям особові справи та трудові книжки. У школі знищили всі електронні бази, які там існували.
За її словами, школа працювала постійно і поступово перетворилася на гуманітарний штаб, бо в ній був стаціонарний телефон, з якого містяни регулярно приходили телефонувати, а волонтери привозили необхідні речі.
Коломієць розповіла, що під час першої зустрічі директорки школи з озброєними комбатантами окупанти цікавилися, де містяться підручники з історії України. Та відповіла, що наразі “за такого стану неможливо дістатися до них”. Після цієї зустрічі навчальний колектив урятував усі матеріальні цінності школи, через що школу Лариси Коломієць оголосили непридатною до навчання за російськими програмами.
Вікторія КоломієцьВона повідомила, що 30% учнів та 40% учителів її школи виїхали з окупації. Водночас у вчителів та родин учнів є бажання виїжджати з тимчасово окупованої території, і вони шукають таку можливість.
Вчителька також повідомила, що в її школі сформовано класи й з 1 вересня почнеться онлайн-навчання за українською програмою.
“Класи набрано, школа функціонує. На батьківських зборах, до яких під’єдналися батьки із-за кордону, підконтрольної Україні території та з окупованого Бердянська, я зрозуміла, що школа працюватиме в такому режимі. Батьки говорили, що їм страшно, але в них є велике бажання навчатися в українській школі. Вони бояться, що окупанти змушуватимуть до навчання за російськими програмами. Батьки також указують на відсутність гаджетів та побоюються, що через відсутність інтернету діти не зможуть навчатися”, – сказала Лариса Коломієць.
Коломієць заявила, що вчителі в Бердянську зазнають тиску з боку російських військових. До них приїжджають по п’ять комбатантів зі зброєю, які погрожують їм, щоб вони не викладали, і дають вибір виїжджати з міста. Крім того, росіяни змушують очільників ОСББ подавати списки мешканців будинків та зазначати в них їхні професії.
За словами адвоката й аналітика Регіонального центру прав людини Миколи Кіккаса, прямих норм у міжнародному гуманітарному праві щодо забезпечення освіти в зонах бойових дій немає, оскільки в цій сфері головне завдання було регламентувати правила війни, норми виживання людей та забезпечення базових потреб.
Утім, із загальних норм щодо окупації території можливо виокремити принципи. Міжнародне гуманітарне право сприймає окупацію як тимчасовий режим, отже влада окупанта не дорівнює праву суверена. З огляду на це окупаційна влада має дотримуватися на ТОТ тих законів та правил поведінки, що діяли до окупації на цій території. Тож окупант зобов’язаний зберігати освітню систему України.
Освітній омбудсман Сергій Горбачов висловив переконання, що Україна має працювати над внесенням до міжнародного законодавства терміна “освітній геноцид”.
“Росіяни намагаються нас знищити не лише фізично, а й ментально. Злочинці мають бути покарані за арешти, викрадення та залякування вчителів”, – прокоментував він.
Микола Кікас також пояснив, що під час збройного конфлікту на ТОТ діють норми прав людини, які стосуються насамперед України, бо в березні цього року Росія денонсувала Європейську конвенцію з прав людини, і із середини вересня РФ не матиме зобов’язань за цією конвенцією. Водночас, за його словами, Україна не озвучувала відступу в зобов’язаннях за ст. 2 конвенції, тому на державі лежить зобов’язання забезпечення права на освіту на ТОТ.
Утім, Росія не денонсувала міжнародні договори в системі ООН, зокрема Пакт про економічні, соціальні та культурні права та Конвенцію ООН про права дитини. Відповідно до ст. 13 пакту в Росії тривають зобов’язання щодо забезпечення освіти на ТОТ з усіма стандартами ООН, зокрема мови освіти та світоглядних переконань батьків дитини.
Правозахисник закликав профільні неурядові організації та державні органи моніторити навчальний процес на ТОТ, тамтешні освітні програми, документувати факти тиску на вчителів та порушення їхніх прав і звертатися до органів ООН – Комітету з економічних, соціальних та культурних прав та Комітету з прав дитини.
Сергій Горбачов просить учасників освітнього процесу повідомляти службу освітнього омбудсмана або Офіс генерального прокурора про такі факти порушень з боку Росії. Його служба наразі збирає зазначені факти відповідно до травневого розпорядження Офісу генерального прокурора і раз на два тижні передає правоохоронцям узагальнену інформацію або повні дані про потерпілих, якщо вони надали згоду на передання персональних даних. З травня служба освітнього омбудсмана зібрала пів тисячі таких порушень.
Горбачов розповів, що українські освітяни працюють у неабиякій невизначеності та непрогнозованості. Він звернув увагу, що попри пів року повномасштабної війни Росії українське законодавство залишається адаптованим до умов мирного часу. Отже, на виклики доводиться реагувати, керуючись здоровим глуздом.
Освітній омбудсман указує на тонку межу між тим, щоб сприяти реалізації права людини, яка перебуває під тиском і погрозами, на освіту чи працю і водночас не зашкодити її життю та здоров’ю.
Сергій ГорбачовВін озвучив коло питань, з якими батьки звертаються до освітнього омбудсмана. За його словами, батьків турбує, як діти мають навчатись онлайн, як організувати укриття, як провести оцінювання, видавання документів про освіту, як буде організований національний предметний тест. Вони також шукають допомогу щодо продовження дистанційного навчання за українськими освітніми програмами, переведення дітей із закладів освіти, які співпрацюють з окупантами, до закладів освіти на вільній території. Тому потрібні, за його словами, алгоритми дій для всіх учасників освітнього процесу та рекомендації щодо здобуття освіти на тимчасово окупованих територіях, зокрема безпечний алгоритм переведення дітей із закладів, які здійснюють навчання за програмами окупантів, до українських закладів освіти.
Сергій Горбачов обурився деякими адміністраціями, які замість того, щоб створити належний наказ щодо школи, вимагають від учителів повертатись із-за закордону до зон бойових дій, щоб ті заповнили паперові журнали. Він повідомив, що такі факти сталися в Чернігові та Харкові.
Усім учасникам освітнього процесу в окупації дуже необхідні алгоритми, щоб освітній процес відбувався безпечно і без зради України. Міносвіти має розробити такі алгоритми дій для учасників освітнього процесу, що перебувають на ТОТ. Наразі для створення цих алгоритмів розпочинає працювати робоча група в складі представників Міносвіти, освітнього омбудсмана, керівників закладів освіти на ТОТ, правозахисників та інших зацікавлених органів і осіб.
“Директори закладів освіти в окупації потребують рекомендацій, як оцифрувати документи закладів освіти та сформувати електронний архів, як убезпечити освітні реєстри й бази даних від небажаного доступу та що робити в разі руйнування та пошкодження освітнього закладу. І дуже важливо й надалі здійснювати постійну комунікацію та інформаційну підтримку громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях”, – сказав омбудсман.
Головна координаторка ГО “Донбас SOS” Віолета Артемчук констатувала, що попри війну абітурієнти мають бажання здобувати професію та активно подавали документи на вступ, але вступний процес для них надзвичайно складний.
Цьогоріч молодь з новоокупованих територій Донецької та Луганської областей отримала можливість скористатися так званою квотою-2 від держави та вступити на бюджет до українських університетів. Цю квоту запроваджено для громадян, які перебувають у районах ведення воєнних дій або які перебувають у тимчасовій окупації. Але, судячи зі звернень на гарячу лінію “Донбас SOS”, поінформованість абітурієнтів щодо цього питання була занизькою. Правозахисниця констатувала відсутність систематичної кампанії з інформування про такі пільги, через що вона сумнівається, що багато молоді скористається цією пільгою.
