Військовий та дружина закатованого бійця розповіли про нелюдські умови утримання полонених в колонії у РФ

Медекспертиза встановила, що причиною смерті в російському полоні українського захисника Володимира Міщенка було сильне виснаження тіла, атрофія м’язів та двобічна гнійна пневмонія, до яких призвели умови тримання. 

Про поводження з полоненими у РФ розповіли виданню “Слідство.Інфо” дружина загиблого Вікторія Міщенко та захисник Володимир Мірошниченко.

Володимир Міщенко з доньками

До повномасштабної війни Володимир Міщенко разом з сім’єю проживав у Мирнограді Донецької області.

Впродовж 2017 – 2020 років він служив в лавах ЗСУ за контрактом. Після його закінчення рік працював на шахті, однак згодом поновився на службі як водій-санітар у шпиталі в Покровську.

Повномасштабне вторгнення Володимир застав у Маріуполі, тож попросив рідних виїжджати, усвідомлюючи небезпеку, як вони й зробили. З чоловіком Вікторії вдавалося підтримувати зв’язок до 10 березня, тоді ж він востаннє зателефонував і сказав: “Починайте нове життя, а я вас обов’язково знайду”. Більше зв’язку не було, а єдину інформацію про чоловіка Вікторія черпала з відео про українських полонених. 

Наприкінці серпня 2022-го жінка отримала короткого листа: “Годують, ставляться добре. Бережи діток, чекайте і я вас обов’язково знайду”. За весь 2023 рік вона отримала лише два формальних підтвердження з Червоного Хреста, що Володимир живий і перебуває в російському полоні. Про його стан здоров’я не було відомо нічого.

Володимир Мірошниченко

В лютому 2024-го Вікторія отримала більше інформації від військовослужбовця 36 окремої бригади морської піхоти Володимира Мірошниченка, який майже рік провів у камері з її чоловіком в Борисоглібській колонії №9. 

За його словами, Міщенко втратив 40 кілограмів, тож при зрості у майже два метри важив всього 63 кілограми. У колонії росіяни давали полоненим погану їжу, яку переважно отримували з кількаденними затримками. Полонених калічили, лякали собаками, били електрошокером та гумовими кийками. 

“Там було страшно. Один полонений у нас згнив заживо, одному засунули ножа в рот, розрізавши щоку, іншому перцевого газу напустили в рот, хлопців на палку саджали”, – пригадує Мірошниченко. 

Російські наглядачі забороняли дивитися їм в обличчя й підіймати голову не дозволяли навіть під час прогулянок. Попри це, Володимиру вдалося приблизно нарахувати сотню бранців, яких тримали у штрафному ізоляторі. Мірошниченко потрапив на обмін і повернувся в Україну 31 січня 2024 року.

“Я дуже вірив, що поміняють. Кожен день ждав, що розбудять вночі й виведуть на обмін. Ми там один одного підтримували, бо дехто хотів вдушитись, повіситись, вени порізати. Росіяни нам самі лезо підкидали”, – розповів він. 

Влітку 2024 року слідчі повідомили Вікторії, що росіяни повернули тіло її чоловіка. На впізнання поїхав його рідний брат і двоюрідна сестра. Тоді ж судмедексперти повідомили, що Міщенко помер у полонії через кахексію і двобічну гнійну пневмонію.

Численні свідчення повернутих українських військовополонених підтверджують нелюдські знущання, тортури та катування, яких зазнають українці в російському полоні. Правозахисники наголошують, що це порушення міжнародних правових норм поводження з полоненими комбатантами.

Нагадаємо, що оборонець Маріуполя Андрій повернувся з російського полону, де провів 20 місяців. Захисник був очевидцем теракту в “Оленівці”, його та інших військовополонених і цивільних також жорстоко катували в Борисоглібському СІЗО №2 у Воронезькій області.