Військові на Дніпропетровщині кажуть, що обвинувачуваний у держзраді ексголова Апеляційного суду АР Крим у них не служить

Дата: 07 Червня 2023
A+ A- Підписатися

Обвинувачуваний у державній зраді ексголова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Валерій Чорнобук не працює юристом в Амур-Нижньодніпровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та не перебуває в списках військовослужбовців та працівників ЗСУ.

Про це у відповідь на запит ZMINA повідомив начальник Дніпровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Анатолій Пікало.

“Повідомляємо Вам, що станом на 6 червня 2023 року в Амур-Нижньодніпровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки вказана у Вашому зверненні особа, Чорнобук Валерій, на посаді юриста та в списках військовослужбовців та працівників Збройних сил України не перебуває”, – повідомив Андрій Пікало.

Як відомо, навесні 2014 року на посаді голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Валерій Чорнобук допомагав окупантам переводити кримське судочинство на законодавство Росії, агітуючи суддів служити Росії та приймати російське громадянство. Про це тоді сам Чорнобук заявив журналістам Центру журналістських розслідувань.
 
Напередодні Центр журналістських розслідувань повідомив, що розгляд кримінального провадження за обвинуваченням у держзраді Чорнобука суддя Печерського районного суду м. Києва Віта Бортницька зупинила через те, що він мобілізувався до лав ЗСУ. Однак відповідної ухвали суду в судовому реєстрі немає, а на запит центру відповіді суд не надав.

Журналіст та громадський діяч з Дніпра Іван Красіков 30 березня на своїй фейсбук-сторінці повідомив про службу Чорнобука в Амур-Нижньодніпровському районному центрі комплектування Дніпра.

Пресслужба Прокуратури Автономної Республіки Крим заявила, що з наступного дня після отримання ухвали – 24 травня, прокурори звернулися до Київського апеляційного суду зі скаргою на ухвалу суду першої інстанції, оскільки, “згідно з інформацією сторони захисту, вид та місце служби обвинуваченого не заважає йому брати участь у судовому процесі, зокрема у відеоформаті”.

Нагадаємо, цю кримінальну справу щодо екссудді правоохоронці скерували до суду в жовтні 2019 року. Тоді за нормами Кримінального процесуального кодексу (КПК) справи, у яких максимальний строк ув’язнення перевищує 10 років, в обов’язковому порядку розглядалися колегією суддів. Її почали розглядати судді Віта Бортницька, Роман Новак та Володимир Карабань.

Влітку 2020 року Верховна Рада внесла зміни до КПК, за якими колегія суддів призначається на такі справи за бажанням обвинуваченого. У перехідних положеннях законопроєкту йдеться, що нова норма може бути застосована до вже переданих до суду справ, розгляд яких ще не почався.

Колегія суддів переносила судові засідання через відпустки та лікарняні, тож фактично справу почали розглядати 28 жовтня 2020 року. Суддя задовольнила клопотання підозрюваного про розгляд справи одноосібно. 

Як відомо, Віта Бортницька захистила кандидатську дисертацію під науковим керівництвом колишнього адвоката Чорнобука Олега Татарова – чинного заступника керівника Офісу президента України. 

Віта Бортницька

2019 року Громадська рада доброчесності (ГРД) оприлюднила висновок про невідповідність Віти Бортницької критеріям доброчесності та професійної етики. Члени ради дійшли висновку, що суддя, зокрема, “допускала дії або ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мала економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні певного рішення”. 

Серед іншого ГРД звинуватила Бортницьку в тому, що вона, не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення, активісти також вказали на незадекларовані грошові активи судді.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter