Повномасштабна війна підвищила медіаграмотність українців, але втома та нові виклики знижують показники – дослідження
Після початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців значно зріс, але з 2024 року спостерігається певне зниження через емоційну втому, адаптацію до воєнного контенту та зміну методології оцінювання. Водночас медіаграмотність залишається вищою серед молоді, мешканців міст, людей з вищою освітою та вищим рівнем добробуту.
Такими є результати щорічного кількісного дослідження “Індекс медіаграмотності українців 2020–2024”, проведеного організацією “Детектор медіа” спільно з Національним проєктом з медіаграмотності “Фільтр” Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Так, із 2021 до 2022 року частка людей з високим або вищим за середній рівнем медіакомпетентності зросла з 55 до 81%, а кількість тих, хто має низький рівень, зменшилась із 45 до 29%.
Протягом трьох років повномасштабної війни рівень загальної медіаграмотності залишався стабільно високим. Однак у 2024 році дослідники зафіксували зниження частки аудиторії з високим рівнем медіаграмотності – з 31 до 7%. Причиною цього вважають зміну методології підрахунку, накопичений досвід перевірки інформації та емоційну втому від щоденного споживання складного контенту, пов’язаного з війною.
Загальний індекс медіаграмотності також дещо зменшився за останній рік – із 76 до 72%. На це вплинуло додавання нових критеріїв, зокрема сприйняття та використання штучного інтелекту в межах цифрової грамотності.
У дослідженні зазначається, що молодь (18–35 років) демонструє найвищі показники медіаграмотності, а найнижчі – люди старшого віку (56–65 років). Освіта і матеріальний стан також суттєво впливають: що вищий рівень добробуту й освіти, то краще люди орієнтуються в медіапросторі.
Крім того, мешканці великих міст мають вищий рівень медіаграмотності в порівнянні з мешканцями сіл.
Також дослідження свідчить про те, що дедалі більше українців визнають вплив медіа на власний емоційний стан: за два роки цей показник зріс із 35 до 47%. Однак медіа стали менше впливати на політичні вподобання, оцінювання ситуації в країні та ставлення до публічних осіб.
Нагадаємо, що 2024 року Національний тест із медіаграмотності онлайн, який відбувся в жовтні, повністю пройшли понад 76 тисяч українців, це в п’ять з половиною разів більше, ніж 2023-го.
Тест із медіаграмотності проходили також і на окупованих територіях, зокрема й у Криму. Це свідчить, що люди на окупованих територіях хочуть залишатися в українському контексті, стежать за тим, що відбувається в Україні, хочуть бути частиною того, що відбувається, наголосила Кравченко.
Фото обкладинки: Freepik
