Відстрочка для родичів та гроші на лікування: у Раді зареєстрували законопроєкт про права та гарантії цивільних бранців
До Верховної Ради подали законопроєкт “Про врегулювання та реалізації особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та їх близькими родичами своїх прав та гарантій“. Документ передбачає надання фінансової допомоги на лікування, визначення чітких підстав для звільнення зі служби, а також право на відстрочку для родичів цивільних заручників. Це поширюється лише на громадян, чий факт позбавлення особистої свободи підтверджено спеціальною комісією при Мінрозвитку відповідно до закону “Про соціальний і правовий захист осіб“.
Картка законопроєкту зʼявилась на сайті парламенту.
Ілюстративне фото з відкритих джерелІніціатором законопроєкту № 14383 виступила народна депутатка від фракції “Слуга народу”, членкиня комітету ВР з питань бюджету Анна Пуртова.
У документі вона пропонує запровадити щомісячну грошову допомогу в розмірі 50 000 гривень для звільнених цивільних, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні. Така фінансова підтримка передбачена на перші три місяці лікування, щоб допомогти людям відновити здоров’я після неволі.
Окрім фінансової частини, законопроєкт вносить важливі зміни до правил проходження військової служби та мобілізації. У разі прийняття документа зміни дозволять колишнім військовополоненим або цивільним, щодо яких встановлений факт позбавлення особистої свободи, звільнятися зі служби за власним бажанням.
Водночас законопроєкт захищає членів родини незаконно ув’язнених цивільних. Пропонується надати відстрочку від призову під час мобілізації близьким родичам осіб, щодо яких встановлений факт позбавлення особистої свободи. Таке право зберігатиметься за рідними до моменту повернення людини з неволі.
Олена Бєлячкова. Фото: ФейсбукУ коментарі ZMINA координаторка груп родин полонених і зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Олена Бєлячкова зауважила, що ідея про фінансову допомогу виникла під час однієї з нарад у заступниці керівника ОПУ Ірини Верещук. Тоді запропонували встановити для цивільних такі ж виплати, як і для повернутих з полону військових.
Експертка нагадала, що з листопада минулого року вже діє закон, за яким експолоненим бійцям нараховують 50 тисяч гривень протягом усього періоду стаціонарного лікування.
“От зробім таке ж саме для цивільних, оскільки вони менш захищені, ніж військовослужбовці, які повертаються з полону. Ну і виникла ідея оцих 50 тисяч гривень для тих, хто понад місяць перебуває на лікуванні“, – пояснює експертка.
Вона також додає, що ці кошти є критично важливими для підтримки родин у перехідний період.
Законодавча ініціатива не обмежується лише грошовою допомогою, а й запроваджує нові правила призову та звільнення з лав ЗСУ. Зокрема, правозахисники запропонували внести зміни до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, що стосуються звільнених з російської неволі цивільних та військових. Це дозволить особам, щодо яких підтверджений факт позбавлення особистої свободи, але, які продовжують служити, отримати право на звільнення з армії за власним бажанням.
“У травні минулого року один зі звільнених цивільних не встиг оформити відстрочку, хоча мав встановлений факт позбавлення волі, і його мобілізували. Виходить, що відстрочку він може оформити, а звільнитися зі служби – ні. Оскільки так не має бути, ми запропонували, щоб цей пункт внесли до законопроєкту“, – додає експертка.
За словами Бєлячкової, близькі родичі осіб, щодо яких підтверджений факт позбавлення особистої свободи, зможуть отримати відстрочку від призову, що зберігатиметься до моменту повернення людини на підконтрольну українській владі територію. Наразі таке право мають лише родичі зниклих безвісти військових. Представниця МІПЛ зазначає, що під час підготовки тексту велися дискусії щодо складності перевірки факту зникнення цивільного внаслідок бойових дій.
“Оскільки на окупованих територіях часто просто відсутній зв’язок, важливо відрізняти зниклих безвісти від тих, хто дійсно перебуває у неволі. Тож зупинилися на тих, у кого є підтвердження факту позбавлення свободи”, – розповідає представниця МІПЛ.
Перед цим Уповноважений з безвісти зниклих Артур Добросердов запевнив Бєлячкову у тому, що 80% цивільних, яких вони верифікують і є у їхньому реєстрі, дійсно зникли за особливих обставин. Якщо ж підтверджується інформація, що людина воює на боці ворога або з нею не було зв’язку, тоді правоохоронці видаляють її з реєстру безвісти зниклих.
Нагадаємо, Ухвалений у 2021 році Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи” передбачає грошові виплати та інші види допомоги. Та отримати їх можна лише після оформлення статусу такої особи, який встановлює спеціальна комісія при Мінрозвитку. Досвід колишніх бранців свідчить, що через формулювання норм закону та регламент роботи комісії отримати такий статус вдається не всім звільненим цивільним. Найбільш вразливими в цьому сенсі є ті, кого звільнили поза обмінами та хто має самостійно доводити факт свого позбавлення волі.
Щоб розв’язати цю проблему та забезпечити базовою підтримкою всіх постраждалих, наприкінці грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1775 щодо першочергових заходів із підтримки цивільних, звільнених з незаконного утримання Росією. Зокрема, йдеться про грошову, медичну, реабілітаційну та правничу допомогу, а також соціальний супровід. У розробці постанови брали участь представники громадських організацій, зокрема Центру прав людини ZMINA.
Розповідаємо, кому буде доступна допомога, яка підтримка передбачена та як її можна буде отримати.
