Відшкодування збитків постраждалим від насильницьких зникнень українцям є проблематичним через норми КПК – звіт експертів ULAG

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, постраждалі від насильницьких зникнень мають право подати цивільні позови проти підозрюваних, які вчинили небезпечні діяння щодо них, для відшкодування майнових або моральних збитків у межах свого кримінального провадження. Але водночас постраждала особа має встигнути подати цей позов до початку розгляду її справи в суді. Через це обмеження та інші проблеми, які виникають під час розслідування насильницьких зникнень, вчинених в умовах збройного конфлікту, правозахисники вважають такий цивільний позов неефективним засобом для постраждалих осіб.

Про це йдеться в аналітичному звіті “Насильницькі зникнення: національна практика та міжнародні стандарти” Української юридичної консультаційної групи (ULAG).

ІТТ. Фото: Сергій Кочмарський

За словами авторів звіту, якщо під час розгляду справи в суді стане відомо про заподіяння будь-якої шкоди потерпілим, можливість відшкодування збитків буде втрачена. Такий механізм є загальним для всіх кримінальних злочинів.

Для відшкодування збитків автори звіту радять постраждалим від насильницьких зникнень, вчинених РФ, враховувати таке: чи є такий спосіб подання позову реалістичним; чи є такий спосіб доступним для такої особи; чи буде ефективним та дієвим судове рішення.

На думку експертів, через проблеми, які виникають під час розслідування фактів насильницьких зникнень, вчинених РФ на території України, важко назвати розгляд цивільного позову в межах кримінального процесу ефективним засобом для постраждалих осіб.

Адже потерпілі в кримінальних провадженнях можуть не отримувати відомостей щодо його руху та передання справи на розгляд суду, тому що як слідство, так і прокуратура не налагоджують ефективної комунікації з потерпілими, йдеться у звіті. Через це постраждалі особи можуть пропустити строк для звернення до суду та втратити можливість використати цей механізм.

“У 2022 році в структурі Офісу генерального прокурора було створено Координаційний центр підтримки потерпілих та свідків, серед завдань якого – забезпечення комплексного інформаційного супроводу на всіх етапах кримінального провадження. Втім, поки що неможливо оцінити ефективність його роботи, оскільки активно функціонувати центр почав лише на початку 2024 року”, – нагадують правозахисники. 

Як зазначають автори звіту, розслідування злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, є досить тривалими. І, хоча КПК України не обмежує правоохоронців у строках проведення розслідування, більшість подібних проваджень не “рухається” через неможливість зібрання доказів та відсутність доступу до місця скоєння злочинів на ТОТ. Саме тому подібні справи можуть розслідуватися роками, посилюючи страждання жертв та їхніх сімей.

Відсоток виконання судових рішень про задоволення цивільних позовів є досить низьким, йдеться у звіті. На сьогодні 75 % кримінальних проваджень, порушених за фактами недотримання законів та звичаїв війни, здійснюються в режимі in absentia (заочно). Тобто вирок не гарантує того, що злочинця затримають і рішення суду буде реалізоване. Що ж стосується справ проти реальних обвинувачених, стягнути з них компенсацію майже неможливо, оскільки суди розглядають порушення, вчинені представниками РФ, які не мають майна на території України.

Попри всі складнощі з відшкодуванням збитків автори звіту радять потенційним позивачам не втрачати надії. Адже зараз тривають дискусії щодо розроблення механізмів, які надали б можливість отримати таку компенсацію. На сьогодні вже запустили Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. На саміті глав держав та урядів Ради Європи, який відбувся в травні 2023 року, погодили статут реєстру та загальні засади для створення спеціального компенсаційного механізму для України.

Упорядники звіту перелічують критерії, згідно з якими потерпілі мають право подати заяву до реєстру: злочин має бути скоєний після 24 лютого 2022 року; порушення має бути вчинене в міжнародно визнаних кордонах України, включно з її територіальними водами; заявниками можуть бути фізичні та юридичні особи й держава загалом; звернення необхідно подати особисто або через свого довірену особу; заяви мають стосуватися завданих збитків, втрат чи шкоди.

“На жаль, факти насильницьких зникнень поки що не потрапили до списку пріоритетних категорій порушень у реєстрі збитків. Зважаючи на те що його роботу тільки запускають та опублікований перелік критеріїв не є вичерпним, перспектива включення досліджуваних фактів залишається відкритою. Водночас шанс на подальший розгляд можливостей відшкодування завданої шкоди в межах компенсаційного механізму отримали тільки постраждалі після повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Натомість жертви злочинів, які мали місце з 2014 року в Криму та на Донбасі, залишилися поза увагою”, – зазначають автори звіту.

Нагадаємо, Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, почав приймати заявки 2 квітня 2024 року. Наразі до реєстру можна подати заявку щодо компенсації пошкодженого майна. Роботу з іншими категоріями збитків реєстр розпочне згодом. Загалом реєстр планує прийняти близько 6–8 мільйонів заявок.

На першому етапі реєстр збитків збиратиме заяви лише за однією категорією – пошкодження чи руйнування житлового нерухомого майна. Представники реєстру очікують тільки в цій категорії отримати від 300 до 600 тисяч заявок. 

З перших днів подавати заяви до реєстру зможуть ті, хто звертався із заявою про пошкоджене чи знищене майно за програмою “єВідновлення”, зафіксував шкоду в Реєстрі знищеного та пошкодженого майна й отримав акт огляду від місцевої влади. Вже за кілька тижнів подати заяву зможе кожен власник зруйнованого житла, зокрема й ті, чия знищена нерухомість нині на окупованих територіях.

Поступово реєстр відкриє близько 40 категорій для подання заявок. Вони стосуватимуться втрати життя, тілесних ушкоджень, тортур та сексуального насильства, примусової депортації, втрати майна та іншої економічної шкоди, а також шкоди, завданої історичній і культурній спадщині та навколишньому середовищу. Надсилати заявки зможуть як фізичні особи, так і представники бізнесу, а також держава загалом.

Заявки до реєстру можна буде подавати через “Дію”.