Відновлення та євроінтеграція України має відбуватися з урахуванням гендерної рівності – експертки
Процеси відбудови України мають відбуватися з урахуванням принципів гендерної рівності, що також є важливим аспектом реформ при вступі до ЄС.
Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого посиленню участі жінок у досягненні сталого та справедливого миру, передає ZMINA.
Фото: фейсбук “ЮрФем”Захід був організований Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем”, Українським жіночим фондом та Апаратом урядової уповноваженої з гендерної політики.
Експертки зібралися, щоб сформувати рекомендації щодо залучення жінок до утвердження миру та процесу післявоєнного відновлення з урахуванням принципів гендерної рівності. У червні 2025 року було організоване перше таке обговорення, результати якого виклали в аналітичному брифі.
Під час обговорення теми євроінтеграції та процесу відновлення співзасновниця “ЮрФем” Лариса Денисенко звернула увагу, що в суспільстві останнім часом з’являються думки, що у 2025-му і 2026 році буде помітна тенденція до уповільнення процесу євроінтеграції. Зокрема, рішення будуть ухвалюватися, прийматимуть певні норми, проте цей поступ може відбуватися не так динамічно, як до цього моменту. Тож, на думку правозахисниці, важливо не втрачати “енергетики” руху.
Після зміни уряду євроінтеграційний трек гендерної рівності залишається пріоритетом, запевнила радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Євгенія Лук’янченко.
“Гендерна рівність у процесах європейської інтеграції й процесах відновлення – це абсолютно тандемні треки, які посилюють один одного. Ми плануємо відбудовувати Україну вже в Європейському Союзі. Тому ми оцінюємо всі нові реформи та плани дій, щоб вони були в одній лінії з євроінтеграцією”, – сказала Лук’янченко.
Вона додала, що важливо включати у стратегію та комунікацію роботу з протидії дезінформації та антигендерним рухам, якими Росія маніпулює проти України, бо ці атаки будуть посилюватись.
В Україні можливості для глобальних змін історично нерідко траплялися через кризи. Наразі таким викликом є повномасштабне вторгнення, звернула увагу адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців:
“Війна багато чого зруйнувала, але також надала унікальну можливість не просто відновити країну, але відбудувати все правильно й в контексті вступу до Євросоюзу”.
За словами Анастасії Даців, позитивний вплив від поєднання процесів відновлення та євроінтеграції можна простежити у трьох політиках: антидискримінаційній, протидії торгівлі людьми (оскільки багато жінок з прифронтових територій залучаються до сурогатного материнства через скрутну фінансову ситуацію) та гендерній рівності, зокрема рівній оплаті праці.
“Війна погіршила становище кожної з цих сфер, тому їхнє врегулювання відповідно до європейських стандартів допоможе не лише покращити рівень життя населення та вирішити низку соціальних проблем, створених воєнною ситуацією, але й наблизити нашу країну до членства в ЄС”, – наголосила експертка.
Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко розповіла про деякі результати ще не оприлюдненого дослідження 36 переговорних груп, які залучені до процесу євроінтеграції України, зокрема щодо участі в них жінок.
У статистичних групах виділили представників уряду (72%), громадських організацій (25%) та наукових установ (3%). Середня представленість жінок у цих переговорних групах – 37,1%. В урядовій групі – 35%, серед представників громадських організацій – 42,5%, а від наукових установ – 47%.
Також дослідження виявило 14 громадських організацій, чия сфера діяльності перетинається зі сферою прав жінок: зокрема Жінки в медіа, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр прав людини ZMINA.
Нагадаємо, в Україні розробили Індекс гендерної рівності за європейськими стандартами. Такий інструмент може сприяти реформам та інтеграції України в ЄС.
Українські медіа дедалі активніше розповідають про відновлення країни – як інфраструктурне, так і соціальне. Проте журналісти стикаються з бар’єрами в гендерночутливому висвітленні відновлення України. Про це йдеться в дослідженні “Залучення медіа до гендерно-відповідального та інклюзивного підходу у програмах відновлення України: рекомендації для міжнародних організацій” громадської організації “Жінки в медіа”.
