Видання “Новое время” заявляє про тиск з боку Генпрокуратури
Видання “Новое время” повідомило про вимогу Генпрокуратури надати доступ до внутрішніх документів редакції.
Про це йдеться в заяві на сайті видання.
4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції і до всіх матеріалів, які надсилав на електронну пошту видання його журналіст Іван Верстюк. Відповідну судову постанову 13 лютого редакції офіційно вручив слідчий ГПУ. Якщо видання не надасть запитуваної слідчими інформації, на нього чекає обшук.
Верстюк – автор цілої низки резонансних розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях, ідеться в заяві. Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті “Діамантова дочка”. У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великобританії. Водночас “Новое время” спиралося на дані розслідування, проведеного Британським кримінальним агентством.
“Корнієць – один з двох так званих “діамантових прокурорів”, – високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд. У статті, опублікованій на сайті “Нового времени” у серпні 2016-го, розповідається про те, що заступник прокурора Київщини, маючи зарплату 200 тисяч гривень на рік, заплатив понад 120 тисяч фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах. Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка“, – зазначають у виданні.
Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою “Нового времени”, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації. Про цей випадок уже проінформовано ОБСЄ і низку народних депутатів Верховної Ради, зауважують у виданні.
У “Новом времени” також наголошують, що залишають за собою право звернутися зі скаргою на дії ГПУ і Печерського райсуду в Європейський суд з прав людини, і додають, що редакція вже не вперше стикається з надмірною увагою до своєї роботи з боку відомства Юрія Луценка: у серпні 2018-го Печерський райсуд надав Генпрокуратурі доступ до дзвінків з мобільного, листування і даних про місцеперебування журналістки-розслідувачки Христини Бердинських.
26 вересня Апеляційний суд частково задовольнив скаргу Бердинских на це рішення і повернув її справу до Печерського суду. Там вона потрапила до судді Володимира Карабаня, який, починаючи з 12 листопада, тричі переносив її розгляд. Наступну спробу призначено на 6 травня.
