Виборчі дільниці залишаються недоступними майже для половини населення – правозахисники

Будівлі, в яких розташовані виборчі дільниці, не пристосовані для людей з інвалідність та інших маломобільних груп населення, а тому фактично є недоступними для майже 40% населення України.

Про це в ефірі Громадського радіо розповіла виконавча директорка Національної асамблеї людей з інвалідністю в Україні Наталія Скрипка.

До маломобільних груп населення відносяться люди, які тимчасово втратили здатність пересуватися, вагітні, батьки з дітьми на візочках та багато інших українців. Напередодні парламентських виборів експерти асамблеї провели моніторинг доступності дільниць у Києві, Львові та Краматорську, який показав, що більшість з них не пристосовані для маломобільних українців. 

“В Києві є 33 виборчі дільниці, з них доступна аж одна. У Львові ми обстежили 46 виборчих дільниць, і тільки шість були доступні. В Краматорську з 51-ї виборчої дільниці була доступна лише одна. Тому ситуація з доступністю дуже складна. Проте є дільниці, які, за нашими рекомендаціями, були спущені на перший поверх з другого чи третього. Тобто потроху ми просуваємося, але проблем ще дуже багато”, – зауважила Скрипка. 

Проте, за словами правозахисниці, проблеми існують не лише з фізичним доступом до виборчих дільниць: 

“Ми отримували інформацію про незнання, неосвіченість працівників виборчих дільниць щодо того, яку допомогу вони зобов’язані надати, якими правами наділені виборці з інвалідністю, щоб вони не перешкоджали цим людям реалізувати свої права”.

Наразі в Україні, окрім Закону “Про вибори народних депутатів України”, який закріплює принципи рівних і вільних виборів, певні інструменти полегшення участі у виборах для виборців з інвалідністю, забезпечення їх вільного доступу до виборчих дільниць також передбачені у чотирьох постановах ЦВК.

У одній з них від 10 серпня 2015 року прописані норми забезпечення виборчих комісій транспортними засобами, засобами зв’язку, обладнанням, інвентарем, оргтехнікою, іншими матеріальними цінностями. Прописані також види робіт і послуг, які вони можуть закуповувати за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, чи коштів відповідного місцевого бюджету, виділених на підготовку і проведення місцевих виборів. 

“Хоча ці постанови ЦВК є обов’язковими до виконання, відсутність у законодавстві механізмів контролю за дотриманням передбачених цими постановами вимог, а також дієвих санкцій за їх невиконання та ресурсів, необхідних для забезпечення доступності виборів для людей з інвалідністю, на практиці призводить до ігнорування вимог цих документів органами влади. Саме тому дільничні виборчі комісії та балансоутримувачі приміщень, у яких відбувається голосування, часто-густо ігнорують вимоги, зазначені у цих документах”, – пояснюють правозахисники. 

На сайті асамблеї також докладно роз’яснено, чому не всі виборці з інвалідністю бажають голосувати за місцем перебування як дозволяє українське законодавство. Зокрема, через те, що для багатьох виборців голосування на виборчій дільниці є унікальним досвідом, не всі виборці з інвалідністю хочуть пускати у свій дім незнайомих людей без можливості відмовити жодному з них, включаючи спостерігачів, крім того, люди з інвалідністю більше ризикують зіпсувати бюлетень через можливі моторні та інші порушення. 

“Під час голосування вдома заміна зіпсованого бюлетеня на новий не передбачена, адже кількість бюлетенів, які видають членам комісії для організації голосування за місцем перебування, має дорівнювати кількості виборців, які голосують у цей спосіб”, – додали в організації.