Верховний Суд – назустріч оптимізму?

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) Сергій Козьяков вважає, що статистика кандидатів на посаду суддів Верховного Суду є підґрунтям появи нових облич у цьому суді. 

Про це він написав у колонці для онлайн-видання “Українська правда”. 

“Серед кандидатів-суддів… суддів ВСУ та касаційних судів – 29%, решта інших кандидатів – судді судів нижчих інстанцій, які вперше отримали можливість безпосередньо претендувати на найвищу суддівську посаду”, – пише він і тішиться, що серед таких облич будуть не лише судді, а й адвокати та юристи-науковці.

У грудні 2016 року рух “Чесно” повідомляв, що у Верховний Суд претендують усього 29% кандидатів не із суддівської системи. На етапі допуску до конкурсу ВККС відсіяла 45% адвокатів, науковців та кандидатів із сукупним досвідом. Тоді як з числа суддів комісія не допустила лише 7%.

У своїй колонці Сергій Козьяков повідомив, що із 1 436 претендентів відібрали 846 осіб. Згодом ВККС після перевірки допустила до конкурсу 653 кандидата з тих, хто подав документи. 

“Основною причиною відмов стала відсутність у кандидатів тих чи інших обов’язкових документів, передбачених правилами конкурсу, або доказів наявності 10 років практичного досвіду у сфері права”, – пише голова ВККС.

Він повідомляє, що ВККС матиме змогу дослідити електронну декларацію та матеріали Національного антикорупційного бюро стосовно кандидатів.

“Представники ЗМІ та громадськості зможуть спостерігати за процедурами не тільки під час написання тесту й практичного завдання, а й під час співбесіди з кандидатами за результатами дослідження суддівського досьє. Також вперше кандидати будуть проходити психологічний тест, результати якого будуть додані до досьє кандидата. Кандидати будуть оцінюватися за критеріями професійності, доброчесності та відповідності етичному принципу”, – запевняє Сергій Козьяков. 

Тим часом рух “Чесно” вказує на одіозних кандидатів на посади суддів Верховного Суду із Вищого господарського суду України (ВГСУ). Серед 38-ми бажаючих суддів ВГСУ рух “Чесно” виявив чимало одіозних персоналій, “які ще у часи Януковича сформували собі не найкращу репутацію та підозрюються у корупції”. Деякі кандидати мають родичів, що працюють на окупантів, а інші декларують мільйонні статки.

Першим і беззаперечним лідером у рейтингу суддів, яких відзначає рух “Чесно”, є суддя Артур Ємельянов. За часів колишнього президента Віктора Януковича він працював заступником голови Вищого господарського суду Віктора Татькова.

“Ємельянов – фігурант численних журналістських розслідувань про причетність як до корупції, так і до рейдерських захоплень. У жовтні 2016 року Генеральна прокуратура вручила судді підозру за незаконне втручання у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи розподілу судових справ. За інформацією ЗМІ, у часи Януковича Ємельянов побудував корупційну схему, маючи можливість у ручному режимі розподіляти справи на “потрібних” суддів”, – зауважує рух “Чесно” у повідомленні для Центру інформації про права людини.

Експерти руху наголошують, що ще у 2014 році він володів 12 квартирами, однак не вказав їх в е-декларації за 2015 рік. Крім цього, в активі судді – рахунки у Ліхтенштейні на 300 млн грн, корупційне походження яких українська сторона не змогла довести й у липні 2016 року їх розморозили.

Співголові Ради Реанімаційного пакету реформ Тарасу Шевченку участь цього судді у конкурсі видається непорозумінням.

Понад половини кандидатів з Вищого господарського суду України причетні до ухвалення сумнівних рішень, зокрема у питаннях виділення земельних ділянок під будівництво.

“Серед найбільш резонансних – справи, пов’язані із забудовою історичної частини міста Києва. Попри застереження з боку ЮНЕСКО та того, що будівництво могло завдати шкоди, судді ухвалювали рішення на користь забудовників. До прикладу, суддя Мальвіна Данилова, яка нещодавно стала жертвою пограбування, ухвалила два рішення про будівництво житлового комплексу (вул. Гончара, 17–23) та багатоповерхового будинку (на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11), обидва знаходяться поблизу Софійського собору й створювали загрозу деформації історичної будівлі”, – ідеться в заяві руху. 

Серед суддів-мільйонерів у “Чесно” відзначають тих самих суддів Ємельянова та Данилову, а також суддів Коробенка, Корсака, Могила, Поліщука, Сибігу.

“Суддя Сибіга, задекларувавши чимало грошей, водночас є суддею-безхатченком. Рух “Чесно” виявив, що все нерухоме майно судді знаходиться у власності його дружини. Однак, як зазначають журналісти програми “Схеми” та “Громадського радіо”, суддя Сибіга проживає в маєтку на 719,5 кв. м, про який вказав у е-декларації, як недобудований, аби ним зайвий раз не “світити””, – розповідають експерти руху. 

“У Верховний Суд хоче суддя Вищого господарського суду Тетяна Дроботова, падчерка якої, Ірина Іщенко, була суддею Господарського суду Автономної Республіки Крим, а у 2016 році після звільнення за порушення присяги пішла працювати у підпорядкований окупантам Арбітражний суд Криму. Працюючи на окупантів, падчерка кандидата у Верховний Суд свого часу винесла рішення про стягнення з “Приватбанку” понад 12 млрд. рублів на користь російського “Фонду захисту вкладників”. Чоловік падчерки, Ілля Іщенко, теж суддя з 2009 року є одним з 276 суддів, яких Генеральна прокуратура підозрює у державній зраді за службу в незаконно створених судах на території окупованого Криму”, – додають вони.

Раніше повідомлялось, що понад 80% суддів Вищого адміністративного суду, які претендують на посади суддів у Верховному Суді, причетні до ухвалення сумнівних рішень.

Рух “Чесно” продовжує збирати інформацію про суддів-кандидатів, аби виявляти сумнівних кандидатів. Експерти закликають надсилати будь-яку інформацію, яка б свідчила про недоброчесність конкурсантів, за спеціальною формою руху “Чесно” https://goo.gl/Z9Nd0L, або надіславши електронного листа Громадській раді доброчесності – info.grd.ua@gmail.com. З повним списком кандидатів можна ознайомитись за цим посиланням.