Верховний Суд вирішив, що журналістам не можна публікувати імена посадовців, яких підозрюють у махінаціях

Верховний Суд виніс рішення, що журналісти не можуть публікувати імена підозрюваних чи обвинувачених у махінаціях посадовців, доки не буде вироку суду.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

Фото: ілюстративне Pixabay

Згідно з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду, журналістам не можна публікувати ім’я посадовця, якого підозрюють чи обвинувачують у махінаціях, навіть якщо кримінальне провадження вже розглядається у суді та є у відкритому доступі на сайті “Судова влада”. Про це йдеться у постанові суду по справі № 757/19417/23 від 10 вересня 2025 року (головував суддя Євген Синельников).

Справу ініціювали за позовом колишнього виконувача обов’язків заступника голови правління ПАТ “Укртатнафта” Руслана Ляпка, який був поданий у 2023 році. У квітні 2024 року Бюро економічної безпеки повідомило, що судитимуть “колишнього виконувача обов’язків першого заступника голови правління компанії ПАТ “Укртатнафта” (2019–2022 рр.)”. Було встановлено, що він ухилився від сплати майже 1,6 млрд грн акцизного податку та податку на прибуток. Також, що посадовець причетний до розтрати майна товариства (нафти-сирця). За даними БЕБ, внаслідок цих дій державі завдано збитків у понад 3,25 млрд грн.

Колишній керівник нафтогазовидобувної компанії звернувся до суду з позовом до інтернет-видання ZN.UA щодо опублікованого матеріалу про зміну йому запобіжного заходу та повідомлення про підозру у фінансових махінаціях. Позивач вимагав видалити публікацію, пояснюючи це порушенням його немайнового права на використання імені, доки немає обвинувального вироку суду.

Суд першої інстанції цей позов задовольнив, апеляційний суд це рішення підтримав. У касаційній скарзі видання звернуло увагу, що посадовець має статус публічної особи, а інформація є суспільно значущою.

За рішенням Верховного Суду, оприлюднення імені особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, допускається виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, незалежно від публічного статусу особи чи суспільного інтересу до інформації.

Тож на захист порушеного права на ім’я мають бути видалені персональні дані з публікації, але не сама публікація повністю. Згідно з позицією суду, це забезпечить баланс між правом особи та свободою медіа інформувати суспільство.

Нагадаємо, 16 липня парламент ухвалив закон, який дозволяє карати журналістів за ототожнення адвоката з клієнтом.  

Громадські організації й представники медіа звернулися до парламенту із закликом скасувати рішення про ухвалення цього закону, що прямо загрожує свободі слова та об’єктивному висвітленню судових справ. Висвітлення судових процесів сприяє їхній публічності й відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод про публічність таких слухань.