Верховна Рада вже цього тижня планує внести зміни до закону про національні спільноти – Стефанішина

Вже цього тижня Верховна Рада на пленарній сесії може ухвалити зміни до закону про національні меншини на виконання вимог Єврокомісії. 

Про це повідомила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, пише Укрінформ.

Фото: Depositphotos

За її словами, українські нардепи вирішили не відтягувати цих рішень, щоб не давати можливості для подальших спекуляцій щодо спроможності України впорядкувати своє законодавство згідно з вимогами Європейського Союзу.

“Ми в першу чергу комунікували з національними спільнотами. Це був майже рік діалогу, і ми розуміли їхні очікування, їхні потреби – і цей закон їх задовольнить. Він враховує також висновки комісії, тобто ми знайшли шляхи розвʼязання найболючіших питань”, – наголосила Стефанішина.

Також ідеться про зміни, що стосуються освіти. Вони передбачають зрозуміліший підхід до освітнього процесу в школах, де освіта відбувається мовою національних меншин.

За словами урядовиці, нардепи вирішили створити додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. Йдеться про певні обмеження щодо державної мови Росії. Вони, як каже Стефанішина, червоною ниткою пронизують сам законопроєкт.

У листопаді віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції була переконана, що в перемовинах з ЄС щодо забезпечення прав меншин не постає питання захисту “російської меншини”, оскільки в Україні офіційно немає такої спільноти.

Раніше в коментарі ZMINA історик та політолог В’ячеслав Ліхачов казав, що Європейська комісія рекомендуватиме українському уряду подальші кроки й у цьому питанні очікується, що вона все ж наполягатиме на необхідності виконання всіх рекомендацій Венеційської комісії.

“Але є й хороша новина. Якщо я можу покладатися на свої джерела, то в неопублікованому аналізі Венеційською комісією свіжих змін до закону про нацменшини є один важливий, я навіть сказав би, критично значущий пункт. Наші європейські партнери вважали за припустиме з урахуванням нашого контексту виняток, зроблений для російської меншини й головне – для російської мови, на яку не поширюються жодні права, гарантовані іншим мовам національних меншин.

Я, чесно кажучи, не відкидав, що Венеційська комісія визнає цю норму дискримінаційною, але наші європейські партнери набагато далі зайшли у своєму розумінні нашого контексту, ніж я передбачав”, – поділився історик.

Він пояснив: по суті, це означає, що українці, особливо не ризикуючи, все ж можуть і ухвалювати зміни до закону про медіа, і врахувати інші рекомендації Венеційської комісії. Якщо просто обмовитися, що на російську мову всі ці поправки не поширюються.

“Будьмо відверті: всі обмежувальні правила у сфері книговидання, телерадіомовлення тощо ухвалювалися в нас для дерусифікації інформаційного простору, а не для того, щоб в Україні не можна було видавати книжки ідишем, гагаузькою, урумською чи месхетинською (зараз, згідно з чинним законодавством, це заборонено). Отже, я налаштований помірно-оптимістично і вважаю, що, доклавши ще певних зусиль, Україна зможе справді на 100% виконати побажання наших європейських партнерів”, – підсумував Ліхачов.

Нагадаємо, що Європейська комісія вважає повністю виконаними чотири із семи критеріїв, які супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу:

• впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
• завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору;
• реформа медіагалузі – погодження українського законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Водночас інші три критерії супроводжуються рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого виконання.