Венеційська комісія рекомендувала Україні переглянути низку положень закону про нацспільноти: В’ятрович вважає висновок упередженим

Венеційська комісія оприлюднила критичний висновок щодо євроінтеграційного закону України “Про національні меншини (спільноти)”. Водночас нардеп Володимир Вʼятрович переконаний, що висновок є відверто упередженим, а місцями просто неадекватним.

Про це повідомляє видання “Європейська правда” з посиланням на текст висновку. 

Венеційська комісія. Фото: LexInform

Так, фахівці загалом вітають ухвалення закону про нацспільноти в Україні. Проте для повної відповідності міжнародним стандартам вони рекомендують “переглянути низку положень” закону.

Більшість рекомендацій стосується використання мови національних спільнот. Зокрема, Венеційська комісія закликає поширити право на проведення заходів мовами меншин на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їхній український переклад або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності.

Експерти Ради Європи також просять переглянути зобов’язання, пов’язані з видаванням книжок мовами національних спільнот і книгарнями, уточнити питання перекладу офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини та ухвалити методологію стосовно використання мов національних меншин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Як зазначають в офісі віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, у день засідання Венеційської комісії Верховна Рада України внесла зміни до Закону “Про освіту” щодо відтермінування поступового збільшення кількості навчальних предметів українською мовою в школах з навчанням мовами національних меншин до 1 вересня 2024 року. Ця рекомендація також була у висновку комісії.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті також наразі працює над розробленням Державної цільової національно-культурної програми “Єдність у розмаїтті” (концепція програми вже затверджена урядом) з урахуванням пропозицій представників національних спільнот, висловлених під час широких консультацій. Також у процесі розроблення – методологія щодо особливостей використання мов національних меншин. 

Тим часом нардеп Володимир Вʼятрович заявив, що норми про сприяння розвитку і використання мов ЄС в Україні комісія вже не вперше трактує як утиски інших мов.

“Комісія і раніше відзначалася не дуже адекватними висновками на закони різних держав, що стосуються мови чи національних меншин, але тепер перевершила саму себе. І дуже шкода, що українській владі не вдалося переконати комісію відмовитися від хоча б найбільш абсурдних висновків і порад”, – написав він.

За його словами, жодна українська влада не має права виконувати значну частину рекомендацій, оскільки це означало б “повернення до відверто антиукраїнської політики часів Януковича з Табачником і Ківалова з Колісниченком” – ці проросійські діячі свої дії пояснювали саме “захистом національних меншин” і потребами європейської інтеграції.

Завданням української влади, як наголошує нардеп, є переконати партнерів з ЄС, що відродження і захист української мови – це не порушення прав меншин, а невіддільна частина європейського вибору.

Як відомо, 13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний закон №8224 про національні меншини (спільноти) України. Законопроєкт підтримали 324 парламентарі. Законопроєкт різко критикували експерти, зокрема політолог Володимир Кулик та доктор історичних наук Олександр Майборода, насамперед за термінологію, яка не відповідає ні європейським нормам, ні українському законодавству.

Нагадаємо, що історик та політолог В’ячеслав Ліхачов у коментарі виданню ZMINA наголосив, що законодавці не скористалися шансом серйозно підійти до питання та розробити текст, який відповідав би сучасним стандартам, а пішли шляхом найменшого опору. Отже, за його словами, новий законопроєкт, вийшов “красивий і беззмістовний”.

Читайте також: Чому термін “національні спільноти” у відповідному законі лише зашкодить нацменшинам в Україні