В Україні замість “інваліда” з’явиться людина?
З 6 липня в Україні внесені правки до офіційного перекладу Конвенції про права осіб з інвалідністю, в якій раніше використовувалось слово “інвалід”.
Виправлений текст Конвенції розміщений на порталі Верховної Ради.
Тепер усі інші офіційні українські нормативні акти, які мають у текстах слово “інвалід”, мають бути відповідним чином відкориговані.
Центр інформації про права людини нагадує, що коли Верховна Рада України у 2009 році ратифікувала Конвенцію, при перекладі сталася помилка. Так, Генеральна Асамблея ООН прийняла назву документу англійською мовою Convention on the Rights of Persons with Disabilities. Однак при перекладі на українську була офіційно використана назва – Конвенція про права інвалідів. І важливе слово “людина” було вилучено з контексту.
У решті нормативних документів також використовувалось слово “інвалід”.
У грудні 2015 року у публікації “Немає інваліда. Є людина” головна редакторка Центру про права людини Ірина Виртосу закликала якщо не в офіційних документах (допоки такі зміни не відбулися), то хоча б в журналістських матеріалах використовувати замість слова “інвалід” сполучення “людина з інвалідністю”.
Наразі ми маємо внесені зміни, але назвати офіційний переклад досконалим все ще дуже важко, наголошує Юлія Сачук, віце-президентка громадської організації людей з інвалідністю “Генерація успішної дії”.
“Про пригоди Конвенції в Україні… Лажати – так двічі як мінімум”, – прокоментувала експертка на своїй фейсбук-сторінці, звертаючи увагу на те, що як і в 2009 році, «покращення» тексту Конвенції є мінімальними.
“Хтось пропіарився на прийнятті найпростіших дій та змін, замість того, аби в цілому вирішити проблему з коректним, якісним перекладом тексту Конвенції”, – наголошує Сачук.
Експертка коментує, незрозуміло з юридичної точки зору переклад “люди” чи “особи” з інвалідністю. Так само лишаються некоректні поняття “сурдоперекладач” (замість перекладач жестової мови), “абетка Брайля” (замість шрифт Брайля), “притаманне їм достоїнство” чи “широка публіка” (замість того, що сприймати людину з інвалідністю як повноцінний учасник суспільства, а не виділяти в окрему касту).
І далі Сачук додає: “Дуже боляче усвідомлювати, що більшість з вас за державні кошти реалізуєте своє невігластво, а кричите, що захищаєте права людей з інвалідністю, зокрема і мої”.
Експертка додає, що такі зміни важко вважати перемогою, адже Конвенція, як один з головних інструментів для захисту прав людей з інвалідністю по всьому світі, є і для України дуже важливим документом, від змісту і тексту якої залежить подальше формування законодавчої бази в цій сфері. Тому залишені помилки, неточності і ляпи й надалі негативно впливатимуть на життя людей з інвалідністю.
“Дуже прикро, що в нас так мало тих, хто це розуміє: фахівців у темі інвалідності вкрай бракує. Тому така очікувана подія, заради якої так багато було зроблено багатьма людьми, стала такою сумнівною “перемогою”, – коментує Сачук.
