В Україні заборонено пропаганду комуністичного та нацистського режимів

Український парламент заборонив пропаганду комуністичного та нацистського режимів в Україні та відкрив архіви радянських спецслужб.

254 народних депутати проголосували за законопроект, відповідно до якого Верховна Рада засудила комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні як злочинні, заборонила публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, публічне використання та пропаганди їхньої символіки.

 Автори цього законопроекту 13 народних депутатів, зокрема Юрій Луценко, Єгор Соболєв, Олег Ляшко, Юрій-Богдан Шухевич та інші. 

“Ухвалення законопроекту забезпечить усунення загрози суверенітету, територіальної цілісності та національній безпеці України, зміцнення духу і моралі Української нації”,- йдеться в пояснювальній записці до Закону. 

“Цей законопроект не забороняє ідеологію, бо це неприйнятно для будь-якої демократичної країни. Цей законопроект забороняє тоталітарний режим під які б кольори він не фарбувався: під фашистські, під комуністичні, під будь-які інші. Тоталітарний режим є заборонений і засуджений Україною”, – каже Юрій Луценко.

Автори документу пояснюють, що Закон спрямований на засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів як злочинних на законодавчому рівні, впровадження заборони на публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, заборони публічного використання та пропаганди їхньої символіки, запровадження обов’язку держави здійснювати розслідування та оприлюднення інформації про злочини, здійснені представниками цих тоталітарних режимів з метою недопущення повторення таких злочинів у майбутньому, усунення загрози суверенітету, територіальної цілісності та національній безпеці України, а також встановлення історичної справедливості.

Також 261 народних депутатів іншим законом відкрили архи репресивних органів комуністичного режиму. Відтепер усі ці архіви отримує Інститут національної пам’яті та розсекречуються.

“Держава гарантує право кожного на доступ до архівної інформації репресивних органів”, – йдеться в пояснювальній записці Закону.

Вранці 9 квітня десятеро активістів вимагали ухвалення декомунізаційних законів. 

Історик Володимир В’ятрович висловим сподівання, що завдяки новим антикомуністичним законам, Україні вдасться порвати з “совковим минулим” і вийти на європейську практику і стандарти, зокрема у ставлення до злочинів проти людяності та відкритості інформації. 

“Демократія в країні, яка не дає можливості громадянам ознайомитися з фактами минулого – неможлива. Також я вірю, що сотні тисяч репресованих, убитих борців за незалежність у сесійній залі парламенту України отримають шанси на те, що їх імена будуть відомі нащадкам. Хоча б імена. Зараз – вони недоступні в архівах”, – вважає історик.

Одним з недоліків процесу декомунізації в Україні він вважає те, що не було створено спеціального державного органу, який би займався люстрацією.

“Таке зауваження висловлювала і Венеціанська комісія. Міністерство юстиції нещодавно заявило, що готове до створення такого органу”, – зазначив В’ятрович.

Однак “Закон про очищення влади”, яким керуються у процесі люстрації, має свої недоліки. Зокрема, під люстрацію підпадають співробітники та агенти КДБ, а не військовослужбовці. Це, за словами В’ятровича, створює шпарину, яка дозволяє великій кількості працівників КДБ уникнути люстрації та продовжувати працювати на своїх посадах. Також заважає те, що люстраційна перевірка за законодавством обмежена в часі – таким чином, людина може успішно пройти перевірку просто тому, що відповідну інформацію про неї не знайшли.

“Абсолютна більшість документів про агентуру КДБ знищена. Частина, за непідтвердженими даними, вивезена до Москви. Інша частина інформації стосується окремих агентів та не дозволяє у повній мірі їх ідентифікувати”, – додає голова Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.