В Україні половина судових розглядів кримінальних справ відбувається за спрощеною процедурою – експерт

Близько 50% судових розглядів кримінальних проваджень, у яких брали участь прокурори, у 2016 році відбувались за спрощеною процедурою.

На цьому наголошує Андрій Орлеан, провідний науковий співробітник юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка із посиланням на дані Генеральної прокуратури.

На його думку, принаймні в частині цих випадків мала би застосовуватися процедура угод. Але на практиці лише 19% судових вироків за минулий рік стали результатами угод. При цьому, як наголошує Орлеан, у державах загальної та континентальної правових систем від 30% до 90% кримінальних проваджень вирішуються саме таким чином, а у США – близько 98%.

Якщо у разі укладання угоди слідчим не потрібно збирати докази вини підозрюваного, то за спрощеною процедурою розгляду докази збираються, але переважно не досліджуються в суді.

Чому в Україні ця практика непопулярна, виявило дослідження “Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу”, проведене за ініціативи МФ “Відродження”.

На думку дослідника, однією з причин може бути те, що в українських реаліях інститут угод не дає змогу прокуратурі та слідчим заощаджувати ресурси. Процесуальні керівники побоюються, що підозрюваний може відмовитися в суді від угоди. Через це процесуальні керівники намагаються направляти угоди до суду лише після збирання доказів майже по кожному кримінальному провадженню. Це певною мірою зменшує привабливість угод як інструменту економії державних процесуальних ресурсів під час досудового розслідування, вважає Орлеан. 

Іншою причиною може бути те, що прокурори прагнуть уникнути участі захисника у кримінальному провадженні. Дослідження підтверджує велику кількість (від 40 до 60%) винесених на підставі спрощеної процедури вироків, у переважній більшості яких не залучали захисника.

“Сам факт незалучення захисника в таких випадках не свідчить про незаконність дій прокурора, оскільки не забороняється КПК України. Проте надзвичайно велика розповсюдженість таких випадків є тривожним сигналом. Адже на процедуру спрощеного судового розгляду переважно погоджуються  ті люди, котрі не захищались із самого початку. Вони переважно погоджувались на таку форму співпраці із правосуддям, оскільки навіть не знали або не розуміли переваг укладання угоди”, – говорить Орлеан.

Він також наголошує, що причиною неукладання угод є розмите законодавство. На думку Орлеана, треба вносити до КПК України положення, що унеможливлюватимуть застосування спрощених судових процедур без залучення у кримінальному провадженні захисника та розширюватимуть спектр застосування угод про визнання вини. Таким чином можна буде оптимізувати ресурси прокуратури.