В Україні заговорили про закон, який каратиме за міжнародні злочини

В Україні обговорюється законопроект, який допоможе забезпечити правосуддя стосовно людей, які скоїли злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид та злочин агресії.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, громадськість розробила законопроект, який має на меті гармонізувати кримінальний кодекс з положеннями Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

За словами голови Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, ці зміни в законодавстві необхідні, бо вже другий рік “кривавої гібридної війни”, яку провадить Росія проти України, зберігається невідповідність норми права нормі життя.

“Ми вже другий рік зіштовхуємось з великою кількістю правових невідповідностей й наслідків. З одного боку у нас порушуються справи проти волонтерів, які в 2014 році на собі перевозили через кордон обмундирування для армії, а з іншого боку в кримінальному кодексі досі немає поняття “злочину проти людяності”. А виписані воєнні злочини не дозволяють проводити правоохоронним органам належну кваліфікацію”, – каже правозахисниця.

Законопроект збільшує термін ув’язнення за катування від трьох до шести років, а не від двох до п’яти, як це є в чинному Кримінальному кодексі. Якщо тортури спричинили тяжкі тілесні ушкодження або смерть людини передбачається ув’язнення від семи до десяти років. Експерти також пропонують криміналізувати приховування тортур та їх нерозслідування представниками влади.

Крім того, обернення у рабство чи інший подібний стан загрожує позбавленням волі від трьох до шести років, а за участі групи людей – від п’яти до восьми років.

За акти агресії, які за своїм характером, серйозністю та масштабністю є грубим порушенням Статуту ООН, передбачається від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Статтею 437-1 в Кримінальний кодекс вводиться поняття “злочин проти людяності”. Ним криміналізуються поневолення або торгівля людьми, депортація, насильницьке переміщення населення, позбавлення фізичної свободи, катування. Також ця стаття визнає неприпустимі відповідно до норм міжнародного права насильницькі зникнення, зґвалтування, сексуальне рабство, примусову проституцію, примусову вагітність, переслідування групи або спільноти з політичних, расових, національних, етнічних, культурних, релігійних, гендерних чи інших мотивів тощо.

Стаття 438 Кримінального кодексу пояснює, які дії є воєнними злочинами. До них відносяться, зокрема, примушування до служби в збройних силах ворожої сторони, переміщення окупаційної держави частини її власного цивільного населення на окуповану територію, проведення будь-якого роду дослідів, за відсутності явної попередньої згоди людини, тощо.

Робочу групу над законопроектом очолив доцент кафедри кримінального права Національного університету імені Тараса Шевченка Констянтин Затоя. Група консультувалась з різними фахівцями та організаціями, зокрема, “Парламентарії за глобальні дії”, Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

Законопроект також обговорили в колі народних депутатів, іноземних парламентарів, міжнародних та українських експертів, науковців, правозахисників, представників Генеральної прокуратури, МВС та СБУ.

Олександр Прокопов із Управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України при Генпрокуратурі вважає за необхідним внести зміни в матеріальне кримінальне й процесуальне право. Це дозволить працювати правоохоронцям з більшою ефективністю.

Правозахисниця Олександра Матвійчук наголошує, що владі не варто думати, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі буде розслідувати міжнародні злочини. Це доведеться робити самій Україні.

Вона також переконана, що влада може завадити намаганням Росії під час Мінського процесу домогтись тотальної амністії бойовикам, які вчиняли міжнародні злочини.

“Для цього необхідно правильно кваліфікувати дії незаконних збройних формувань як злочини проти людяності, воєнні злочини. Адже Мінські домовленості не перекреслюють Римський статут, Женевські конвенції й Європейську конвенцію з прав людини”, – пояснює вона.

Координатор проектів “Міжнародного партнерства за права людини” Сімон Папуашвілі закликає Європейський парламент профінансувати підготовку суддівських й прокурорських кадрів.

“ЄС надає Україні підтримку й допомогу у реформуванні системи кримінальної юстиції. Було б чудово частину цих коштів спрямувати на належну підготовку суддівських й прокурорських кадрів для того, щоб вони почали ширше застосовувати відповідні положення після того, як вони будуть частиною національного законодавства”, – вважає він.

З повною версією проекту закону можна ознайомитись за цим посиланням.

Нагадаємо, українські та міжнародні експерти розкритикували аргументи народного депутата від Народного фронту Антона Геращенко, які заперечують необхідність ратифікації Римського статуту.