В ОБСЄ закликають підтримувати та захищати рідну мову
Мовне та культурне різноманіття разом із соціальною єдністю є рушійною силою для миру, взаєморозуміння та дружніх відносин між народами та державами.
З такою заявою сьогодні, 21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, виступив Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Ламберто Заньєр.
Школярі під час пілотних занять з мультилінгвальної освіти у школі киргизького міста Джалал-Абад, 4 вересня 2014 року. Фото: Eric Gourlan, OSCE
За його словами, мова та мовні права мають стратегічне значення в питанні запобігання конфліктам. Заньєр також підкреслив, що підтримує політику держав-учасниць ОБСЄ, спрямовану на захист державної мови та мов національних меншин.
“Наприклад, в Україні під час мого недавнього візиту до Закарпатської області я закликав моїх співрозмовників зберегти рівновагу між захистом мов національних меншин та сприянням викладання та вивчення державної мови в контексті нового закону “Про освіту”, – зауважив він.
Комісар розповів, що підтримує проект з двомовного викладання в Молдові, багатомовну освіту в Грузії та країнах Центральної Азії, а також розробку словників для країн колишньої Югославії.
Заньєр також закликав держави-учасниці ОБСЄ підтримувати та захищати рідну мову в усіх соціальних сферах.
“Ми більше не повинні сприймати мову виключно як форму ідентифікації, це скоріше інструмент спілкування та співпраці”, – наголосив він.
25 вересня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон “Про освіту”, яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська.
У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції та Болгарії висловили стурбованість у зв’язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.
Наприкінці вересня Міністерство закордонних справ України направило закон “Про освіту” на експертизу у Венеційську комісію. Там зробили висновок, де, зокрема, рекомендували розпочати новий діалог з представникам нацменшин і усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті, та забезпечити довший перехідний період для поступового здійснення реформи.
В МОН на рекомендації “Венеційки” відповіли трьома моделями освіти для нацменшин. В міністерстві враховували освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на такі критерії, як вразливість мови, мовне середовище, в якому проживає меншина, та мовна група, до якої належить відповідна мова.
