У Криму після анексії в 36 разів зменшилась кількість учнів, які навчаються українською

У Криму після анексії в 36 разів зменшилась кількість учнів, які здобувають освіту українською мовою.

Про це свідчать результати моніторингу з питань доступу до освіти українською мовою в Криму, проведеного Кримською правозахисною групою.

Так, згідно з інформацією “Міністерства освіти Криму”, у 2013 році в Автономній Республіці Крим 13 589 чоловік здобували освіту українською мовою, тоді як в 2016 році число таких учнів знизилося до 371. Відповідно кількість класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз.

КПГ провела порівняльний аналіз відомостей, отриманих від Міністерства освіти України і “Міністерства освіти” Криму, за такими критеріями: мови, на яких здійснюється освітній процес в Криму, загальне число учнів на півострові, які вивчають рідну мову, національний і віковий склад населення Криму (для визначення приблизного числа учнів, носіїв української чи кримськотатарської мов). Відомості охоплюють 2013-2016 роки.

Згідно з інформацією Міносвіти України, на момент окупації в Криму здобували освіту 208 536 учнів. З них російською мовою навчалося 189 132 учні або 90,7%, українською – 13 589 осіб (6,5%), кримськотатарською – 5 551 осіб (2,7%).

У 2013 році 7 шкіл Криму здійснювали повний цикл навчання українською мовою, 15 шкіл – кримськотатарською мовою, крім того, діяло кілька шкіл з навчанням двома мовами.

З усіх учнів в Криму російську мову як навчальну дисципліну вивчали 206 866 осіб (99,2%), кримськотатарську мову – 18 020 осіб (8,6%). Таким чином, до окупації, незважаючи на те, що російська мова не була державною мовою України, 90,7% учнів у Криму здобували освіту російською мовою і 99,2% вивчали російську як дисципліну.

У світлі таких фактів прагнення Росії “захистити російськомовних” кримчан від “українізації” постає лише міфом, створеним російською владою для виправдання незаконних дій на півострові, відзначають в КПГ.

Але вже у 2014/2015 навчальному році повний цикл освіти українською мовою здійснювала лише одна школа з 532 загальноосвітніх установ Криму. Загальна кількість класів з українською мовою навчання скоротилося з 875 до 163, в них навчалося лише 2154 учня.

Ситуація з кримськотатарською мовою навчання теж змінилася, але не так кардинально: число шкіл формально залишилося колишнім, тоді як кількість класів, в яких навчалося 5146 дітей, зменшилася з 384 до 348.

У жовтні 2016 року КПГ отримала дані за 2016/2017 навчальний рік, які показали подальше погіршення ситуації. Так в 2016 році в Криму залишилося лише 28 класів, де, з 188 517 учнів Криму (без урахування Севастополя), освіту українською мовою отримувала 371 дитина. Це 0,2% від загального числа учнів в Криму в 2016 році.

При цьому, навіть за інформацією Міністерства статистики РФ, в 2014 році українці становили 15,08% населення Криму або 344 515 осіб і були другою за чисельністю національністю після росіян (65,31%, 1 492 078 осіб).

За результатами проведеного Росією перепису населення, 18 706 дітей шкільного віку в Криму ідентифікують себе як українці і 29 140 – як кримські татари. Навіть якщо грунтуватися на кількості кримчан, які називають українську мову рідною, по відношенню до загальної кількості українців в Криму – 21%, то чисельність дітей шкільного віку (від 7 до 17 років), які вважають рідною українську, в 2016 році склала 3 950 осіб.

Необхідно врахувати, що перепис населення в Криму у вересні 2014 році здійснювалася в умовах окупації. У місцевих і російських ЗМІ активно використовувалася мова ворожнечі по відношенню до України, українців, української культури.

Такий рівень мови ворожнечі, поряд з іншими проявами дискримінації українців в Криму, змушує багатьох українців уникати відкритих проявів власної етнічної приналежності. Таким чином, відомості про українців в Криму, отримані в результаті організованого Росією перепису 2014 року, не є об’єктивними, а показник чисельності українців на півострові істотно занижений.

Однак, навіть згідно з заниженими показниками перепису, однієї школи або 28 класів на весь Крим катастрофічно недостатньо для задоволення потреби в навчанні рідною мовою майже 4 тисяч дітей, які є носіями української мови.

Крім того, за свідченнями батьків та вчителів, при виборі мови навчання батьки піддаються моральному або адміністративному тиску з боку керівництва шкіл або роботодавців, їм висувається вимога не вказувати українську як мову навчання.

Ситуація, що склалася є доказом грубих порушень Росією норм міжнародного права, що зобов’язують держави не допускати будь-якої дискримінації, в тому числі за етнічною або мовною ознакою, або усувати таку дискримінацію в усіх її формах.

Відповідно до Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Росія як держава, яка де-факто контролює Крим, зобов’язана не чинити щодо українців будь-яких актів чи дій, пов’язаних з расовою дискримінацією, а всі органи і установи де-факто влади повинні діяти у відповідності з цим зобов’язанням.

Відомості, зібрані Кримської правозахисною групою про дискримінацію українців у доступі до освіти українською мовою, були передані в Міжнародний суд ООН як частина доказової бази у справі “Україна проти Росії” про порушення Росією Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в Криму.

Як відомо, 19 квітня Міжнародний суд ООН опублікував наказ і попередні тимчасові заходи, в числі яких судді одноголосно зобов’язують Російську Федерацію забезпечити доступність освіти українською мовою в Криму.