У ЄС розкритикували законопроєкт про “іноагентів” у Грузії: він містить такі самі норми, що й відповідний закон у Росії

У Євросоюзі розкритикували грузинський законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, який фактично копіює чинний у Росії закон про “іноагентів”.

Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, пише “Эхо Кавказа” (проєкт “Радіо Свобода”).  

Парламент Грузії. Джерело: sova.news

Законопроєкт анонсували 14 лютого 2023 року представники неформальної групи “Народна сила”, що була створена в грузинському парламенті в серпні 2022 року. Тоді деякі депутати формально вийшли з керівної партії “Грузинська мрія – Демократична Грузія”, але залишилися в парламентській більшості.

Згідно з проєктом закону, суб’єкти громадського сектору та ЗМІ, що отримують понад 20% річних доходів від “іноземної держави” (як іноземних держав, так і міжнародних організацій) або завдяки прямому фінансуванню, або за допомогою пільг у натуральній формі, мають зареєструватися як агенти іноземного впливу та подавати щорічні фінансові декларації.

Пропонується дію закону поширювати на всіх некомерційних юридичних осіб, мовників, юридичних осіб, які є власниками друкованих ЗМІ чи володіють або використовують інтернет-домени для поширення інформації грузинською мовою. Винятки стосуються банків крові, Національної спортивної асоціації Грузії та комерційної реклами.

Водночас законопроєкт передбачає, що мін’юст Грузії може ініціювати проведення аудиту організації з власної ініціативи або на вимогу сторонніх осіб, навіть тих, хто діє анонімно.

У разі якщо організація відмовиться реєструватися як “іноагент”, держава матиме право примусити її зробити це.

Законопроєкт вимагає від “іноземних агентів” подавати щорічні фінансові декларації з розкриттям джерел, сум та призначення будь-яких коштів та негрошових виплат, а також широкого спектра персональних даних.

Нереєстрація або подання фінансової звітності до встановленого терміну може призвести до штрафу приблизно 9 тисяч євро. Неподання фінансової звітності після примусової реєстрації мін’юстом вестиме до додаткового штрафу в розмірі приблизно 3,5 тисячі євро. За постійну відмову в реєстрації та поданні звітів накладатиметься штраф у розмірі приблизно 7 тисяч євро на місяць. Для грузинської правової системи такі штрафні санкції є непропорційно високими.

“Створення та підтримання сприятливого середовища для діяльності громадянського суспільства і забезпечення свободи ЗМІ лежить в основі демократії. Це також ключ до процесу вступу до ЄС і частина 12 пріоритетів (Рекомендації для отримання країною статусу кандидата на вступ до ЄС. – Ред.)”, – йдеться в заяві, яку надав “Радіо Свобода” прессекретар Борреля.

У ній наголошується на тому, що міжнародне право і стандарти в галузі прав людини визнають: доступ до ресурсів, включно з фінансуванням, є невіддільним компонентом свободи асоціації, закріпленої в статті 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, учасником якого є Грузія.

“Доступ до внутрішнього та міжнародного фінансування не має бути обмежений, а повинен бути полегшений, оскільки він необхідний для існування і важливої роботи громадянського суспільства”, – йдеться в заяві.

Серйозну стурбованість законопроєктом “Про прозорість іноземного впливу” в Грузії висловили члени Європейської платформи демократичних виборів (EPDE). На їхнє переконання, “стигматизація неурядових організацій як “іноземних агентів” знаменує собою наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством.

Законопроєкт є майже аналогічним до російського закону, що діє з 2012 року й призвів до фактичної ліквідації громадських організацій, які працюють над моніторингом політичних і соціальних процесів, зокрема моніторингом виборів, наголосили в EPDE.

На думку грузинських неурядових організацій та міжнародних моніторингових організацій, закон серйозно обмежить свободу вираження поглядів та право на зібрання. Це ще більше обмежить простір для громадської участі, стигматизує організації громадянського суспільства, сприятиме поляризації та зменшить прозорість суспільного життя, вважають правозахисники.

Вказаний закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі. Не ухвалювати документ закликали політичні партії Грузії доповідачі ПАРЄ.

У Держдепі США також висловили стурбованість з приводу наслідків для свободи вираження поглядів у Грузії в разі схвалення закону про “іноагентів”.

Нагадаємо, що в Росії закон про “іноагентів” діє з 2012 року. Його ухвалили в РФ фактично для створення “правової” бази для розправи з ОГС та незалежними ЗМІ. Однією з перших організацій, названих “іноземним агентом”, була Асоціація “Голос”, що спостерігала за російськими виборами.

Впродовж останніх 10 років російський закон про “іноагентів” зазнав багатьох модифікацій, щоб змусити замовкнути критиків постійних і масштабних фальсифікацій на виборах.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 2022 року схарактеризував російське законодавство про “іноземних агентів” як таке, що порушує конвенцію про права людини.