“У ямі біля турбази знайшли два закатованих тіла”: голова Борової на Харківщині про злочини росіян у селищі

У селищі міського типу Борова Харківської області від насильницьких дій росіян постраждало щонайменше 10 людей. Ідеться про вбивства, викрадення та катування місцевих мешканців, зокрема учасників АТО та держслужбовців.

Про це ZMINA розповів голова селищної військової адміністрації Борової Олександр Тертишний.

Голова СВА смт Борова Олександр Тертишний. Фото: ZMINA

Він додав, що точну кількість людей, які постраждали від насильницьких дій росіян, наразі не ніхто не знає, оскільки багато людей після пережитого виїхало із селища. 

За словами Тертишного, окупація селища тривала з 13 квітня до 3 жовтня минулого року. Попри постійні обстріли та наближеність Борової до лінії фронту селищна рада продовжувала працювати майже до самої окупації. Водночас половина жителів – близько 8 тисяч людей – виїхала до інших населених пунктів. Після звільнення селища певна кількість людей повернулася.

“26 лютого дві наші громади, які розташовані на протилежному боці водосховища (Оскільського. – Ред.), були вже окуповані. Інша частина громади контролювалася нашими військовими. На той час водосховище вже було зруйноване. Коли ворожі танкові колони почали рухатися в наш бік, я виїхав з Борової. Це було 11 квітня”, – розповідає Тертишний.

Пізніше він дізнався, що росіяни розмістили свій штаб у селищній раді. Так званим “військовим комендантом” Борової був вінничанин Сергій Роздорожний, який до цього працював у військовій комендатурі Новосибірська. Потім на його місце прислали білоруса Андрія Семашка. Раніше він обіймав посаду керівника справами Барановицького виконкому і Білорусі.

За словами Тертишного, протягом усієї окупації в селищі розміщувалися різні російські підрозділи: вагнерівці, еленерівці та російські кадрові війська. Вони, як дізнався селищний голова від свідків та односельців, викрадали й катували місцевих чоловіків. Здебільшого від цих злочинів потерпали атовці та держслужбовці, яких зазвичай утримували в погребах або сараях. У селі Піски-Радьківські росіяни зробили катівню у звичайному цивільному будинку, який розташовувався навпроти місцевого палацу культури. Безпосередньо в Боровій катівню облаштували на турбазі “Світло шахтаря”. У ній після деокупації селища знайшли двох мертвих чоловіків. 

“У ямі біля турбази ми знайшли два закатованих тіла. Їх нещадно били, ламали кістки та навіть відрізали геніталії. Одного нашого односельця, якого тримали в погребі, весь час піддавали тортурам. Іншому чоловікові прострелили коліно, бо катам не сподобалася його відповідь”, – каже Тертишний.

Йому також стало відомо про випадок у селі Дружелюбівка. Там до сім’ї, яка під час обстрілів ховалася в погребі, прийшли російські військові та застрелили бабусю. Рідні після цього були такі налякані, що тиждень сиділи в підвалі разом з мертвою людиною. А в Ізюмському районі окупанти, знаючи, що в підвалах сиділи люди, кидали туди гранати.

“Біля Борової ворожа колона обстріляла два цивільні мікроавтобуси, в яких евакуювали мирних жителів з Донецької області. Тоді одразу загинуло 14 людей. Спочатку росіяни не дозволяли місцевим жителям забрати тіла з машин, і лише потім вдалося зібрати їх та відвезти до лікарні”, – розповів селищний голова.

Він додав, що як колаборанти з росіянами співпрацювали колишні працівники сільської ради: заступник, староста і два діловоди. 

“Окупанти мали із собою списки мешканців селища, в яких значилися прізвища атовців, держслужбовців та старост. Я думаю, що місцева агентура допомогла росіянам їх складати”, – припустив Тертишний.

У будинку самого голови СВА жили російські офіцери та еленерівці, які потім його пограбували. Вони забрали мисливську рушницю, електроприлади, гаджети, електроінструменти, постільну білизну та годинники.

Нагадаємо, що Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки тортур, скоєних під час російської збройної агресії проти України.

Якщо ви стали потерпілим або свідком тортур, залиште інформацію про себе у формі за або ж напишіть на електронну адресу oh@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду  тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.