В українському законодавстві чітко не визначено, хто саме відповідає за повернення осіб з незаконного утримання в РФ – Альона Луньова

25 липня, у четвер, правозахисники представили мапу державних органів, які займаються пошуком та поверненням цивільних українців, яких незаконно утримують в Росії або на тимчасово окупованих територіях. Також вони презентували аналітичну записку, яка стане в пригоді не лише українським, але й міжнародним організаціям. Основна мета створення цього документа полягала у тому, щоб продемонструвати відсутність ефективної взаємодії між державними органами та уповноваженими особами.

Про це під час пресконференції “Хто займається пошуком та поверненням незаконно утримуваних Росією: мапа державних органів” розповіла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Фото: ZMINA

За її словами, частина державних органів опікується питаннями обліку цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

“Так, складна і довга назва, але спрощеної в українському законодавстві поки що немає. Іноді в нашій аналітиці ми використовуємо поняття “незаконно затримані особи”, – пояснює аналітикиня.

Інша частина державних органів, як зазначає Луньова, займається питаннями соціального або правового супроводу. Тобто вони опікуються соціальним захистом, пенсійним забезпеченням, працевлаштуванням та видачею документів. Правозахисниця наголошує, що в Україні наразі є лише один Закон – “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” – який унормовує все вищезазначене.

 На її думку, найбільш невизначеними з погляду українського законодавства є питання обліку та повернення осіб з незаконного утримання у РФ або з тимчасово окупованих територій.

“Ясність у тому, що є численні органи, які займаються питаннями обліку таких осіб і незрозуміло в чому різниця цього обліку”, – зазначає вона.  

Зокрема, в українському законодавстві чітко не визначено, хто саме відповідає за повернення осіб з незаконного утримання. Луньова припускає, що оскільки таке повернення залежить від РФ, то унормувати його дуже складно.

“Тобто, з одного боку, у нас є Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який тепер має повноваження по цивільних особах. У нас є Національне інформаційне бюро та Мінреінтеграції, які обліковують осіб, які потрапили в незаконне утримання на території РФ або на ТОТ. У нас є Обʼєднаний центр при СБУ і у нас є Офіс уповноваженого ВР з питань прав людини. І начебто всі вони, в тій або іншій мірі, займаються поверненням. Але, з іншого боку, уповноваженого конкретного органу, по якому буде чітко зрозуміло, до кого можуть звертатися родичі, що саме цей орган або ця посадова особа опікується питаннями повернення, – такого немає”, – каже адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.

На думку Луньової, відсутність такого органу породжує проблему відповідальності конкретного відомства за повернення незаконно затриманих цивільних з російської неволі. Так відбувається навіть попри те, що всі вищенаведені структури є відомими та комунікують з родинами.

Експертка нагадала, що у мирному плані президента України Володимира Зеленського міститься пункт 4 “Про звільнення військовополонених, незаконно утримуваних цивільних осіб і депортованих громадян, в тому числі дітей”. За виконання цього пункту відповідає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

“Але як можна сподіватися, що Уповноважений має інформацію про всіх затриманих та ту, яку мають інші державні органи? Як відбувається ця взаємодія? Це не є зрозумілим. І тому ми спробували замапувати органи, які відповідають за облік і за повернення. Ми спробували проговорити та прописати, які є проблемні питання, зокрема щодо різного типу реєстрів і баз, які є в різних органів”, – пояснює вона.

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA також підкреслила, що незрозумілим є і те, як всі ці відомства співіснують та функціонують. Саме тому правозахисні організації спробували надати державним органам рекомендації щодо ефективної взаємодії з родинами.

За словами Луньової, аналітична записка буде корисною як українським, так і міжнародним організаціям. Основна мета її створення полягала у тому, щоб продемонструвати відсутність ефективної взаємодії між державними органами та уповноваженими особами. Вона сподівається, що інформація, яка міститься у документі, дозволить розв’язувати всі проблемні питання.

“Зараз необхідно визначити орган серед вже існуючих. Вони всі створювалися у різний час. Наприклад, Обʼєднаний центр при СБУ, який займається питаннями військовополонених та цивільних, незаконно утримуваних РФ, почав працювати ще до початку повномасштабного вторгнення. Зараз, з огляду на його назву, Координаційний штаб мав би координувати державні органи”, – вважає експертка.

Для ефективної взаємодії з родинами Луньова рекомендує створити “єдине вікно”, куди могли б звертатися сім’ї, чиї рідні незаконно утримуються у РФ або на ТОТ. Натомість в інформаційних матеріалах державних органів та уповноважених осіб пропонується писати або ходити до безлічі різних структур.

“4–6 органів, куди треба звернутися. І, з погляду родин, незрозуміло навіщо. Якщо є єдина система державної взаємодії, то чому родини мають оббивати пороги? Чому вони мають ходити до всіх і всім розʼяснювати та розповідати про все, що з ними трапилося? Вони ретравмуються кожного разу, коли про це розповідають”, – пояснює правозахисниця.

Насамкінець вона наголосила: важливо, щоб держава нарешті визначилася, хто з її суб’єктів має бути цим “єдиним вікном”. Ця структура відповідатиме за всю міжвідомчу взаємодію та координацію.

Нагадаємо, у квітні цього року при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими створили робочу групу, яка займатиметься питаннями звільнення цивільних, незаконно позбавлених особистої свободи Росією. До групи увійшли представники Офісу омбудсмана, Коордштабу (КШ), Офісу генерального прокурора, СБУ та інших державних органів із залученням громадських організацій.

Про необхідність єдиної структури, яка розв’язуватиме саме питання цивільних, викрадених Росією, тривалий час говорили об’єднання родин незаконно утримуваних осіб та правозахисники. Відтак було прийняте рішення створити відповідну групу на базі КШ. Для цього потрібно було внести зміни до урядової постанови №257  “Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими”. Посадовці вносили ці зміни понад рік і зрештою таки ухвалили відповідний документ.