В Україні скасували порядок добору кандидатів до кадрового резерву прокуратури: як це вплине на євроінтеграційні процеси

Він додав, що підтримує прозорий відбір прокурорів на керівні посади:

“Тому ми переходимо до розробки відповідних змін до законодавства, як це передбачено ініціативою ЄС Ukraine Facility, і ухвалення спеціального закону з урахуванням кращих європейських стандартів. Саме такий принцип відбору визначений Законом України “Про прокуратуру” (ст. 29) щодо прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури”.

За словами генпрокурора, відбір прокурорів буде відбуватися відкрито, із залученням міжнародних експертів та після консультацій з Венеційською комісією.

Водночас, на думку Євгена Крапивіна, який був членом комісії, делегованим від міжнародних партнерів з розвитку, згадане вище скасування порядку є невдалим рішенням, яке гальмує євроінтеграційні зусилля України й негативно позначиться на прокуратурі.

“Процес призначення прокурорів на ключові керівні посади є непрозорим і немеритократичним. Тобто зазвичай на керівні посади потрапляють “фаворити”, а не люди, які дійсно мають значний досвід роботи, зокрема керівний, стратегічне бачення розвитку підрозділу прокуратури, який вони збираються очолити, і є доброчесними. За це нас критикує ЄС у межах політики розширення”, – звернув увагу експерт. 

Зокрема, у скринінговому звіті Єврокомісії (у січні 2025 року) зазначено, що “процедура відбору прокурорів керівного рівня все ще потребує вдосконалення шляхом запровадження чітких критеріїв відбору, заснованих на доброчесності та професійній компетентності, прозорої та меритократичної процедури відбору, включно з надійною перевіркою на доброчесність та професіоналізм, а також шляхом посилення інституційної спроможності та повноважень відповідних органів“.

Крапивін зазначив, що Україна запланувала впровадити конкурсний добір на керівні посади в І кварталі 2026 року. Це зафіксовано в Ukraine Facility Plan та дорожній карті реформ. Для цього треба ухвалити зміни до Закону “Про прокуратуру”, які вже деякий час розробляються.

“Понад місяць тому збиралися пропозиції від прокурорів усіх ланок, а на рівні Офісу генерального прокурора ще минулоріч була утворена робоча група, яка серед іншого охоплювала це питання. Але це буде нескоро, бо законопроєкт має пройти уряд та парламент”, – зауважив він.

Комісію з питань кадрового резерву створено в жовтні 2024 року. Вона формує рейтинговий список прокурорів на три категорії посад: керівника обласної прокуратури, першого заступника / заступника керівника обласної прокуратури й керівника окружної прокуратури.

“Рада прокурорів бере людей з цього списку і номінує на посади, а субʼєктом призначення є генеральний прокурор. Фактично така процедура – це пілотний проєкт постійного конкурсу для того, щоб зрозуміти, наскільки детальним має бути добір, що має оцінюватись, яким чином і які ресурси для цього потрібні”, – пояснив він.

За словами Євгена Крапивіна, робота комісії розтягнулася в часі через об’єктивні причини (звільнення генпрокурора, вихід USAID з України), але була майже зроблена. 3 липня мав завершитись останній етап – співбесіди.

“Вже проведено співбесіди з близько 400 кандидатами із 460, допущених до третього етапу. Тобто ми зробили майже всю роботу. Конкурсний відбір також важливий з огляду на скандал з “прокурорськими інвалідностями”, після якого низка посад керівників обласних прокуратур залишається вакантною. Імідж прокуратури в очах суспільства суттєво впав”.

Він зауважив, що строк призначення на ці посади становить п’ять років, тож у чинних керівників обласних та окружних прокуратур спливає строк повноважень у вересні 2025 і березні 2026 року відповідно.

“Але Положення містить компромісну норму – якщо людина уже на керівній посаді, то вона має право на перепризначення поза добором. Тому мова йде лише про вакантні посади та прокурорів, які бажають рухатись далі в своєму карʼєрному зростанні. Але їх позбавили цієї можливості, адже, скасувавши Положення, генеральний прокурор повернув нас в попередній стан – на ці посади можна призначити будь-кого на розсуд Ради прокурорів і генерального прокурора”.

Євген Крапивін вважає, що досить було дочекатися результатів роботи комісії за тиждень і далі давати оцінку її роботі. Призначити на посади кращих людей і працювати над змінами до законодавства, враховуючи досвід роботи комісії.

“Наскільки мені відомо, жодних консультацій з міжнародними партнерами з розвитку проведено не було, хоча ідея того, що кадровий резерв є “пілотним проєктом”, була узгоджена з ними попереднім керівництвом ОГП і подавалась як прогрес на євроінтеграційному треку в ЄС”.

Він сумнівається, що вдасться швидко розробити й ухвалити законопроєкт про конкурсний відбір, тож І квартал 2026 року залишається орієнтовним строком.

“За цей час на керівні посади будуть призначені люди відповідно до суб’єктивного бачення генерального прокурора, а не на підставі відкритого добору із застосуванням прозорих та передбачуваних критеріїв”, – додав експерт.

Раніше ZMINA писала, що Верховна Рада підтримала висунуту президентом Володимиром Зеленським кандидатуру Руслана Кравченка на посаду очільника Офісу генерального прокурора. Під час промови в Раді Кравченко висловив низку обіцянок, яких нібито буде дотримуватися на посаді. До прикладу, пообіцяв не відкривати справ через політичні мотиви та бути політично незалежним, відновити довіру до прокуратури, підняти зарплати для прокурорів та запобігати так званому кумівству у відомстві.