Європейський формат підтримки. В Україні презентували деталі Стратегії реформування інтернатів для дорослих
В Україні 27 лютого презентували Стратегію реформування інтернатів для дорослих, яку уряд схвалив в кінці 2024 року. Цей документ передбачає створення умов для більш незалежного проживання людей з інвалідністю у громадах, як це вимагають зобов’язання України при вступі до ЄС.
Розповідаємо, що передбачає впровадження стратегії та що думають експерти.
Фото: PixabayЯкі зміни для людей з інвалідністю передбачає нове законодавство
Стратегія реформування інтернатних закладів для осіб старшого віку та осіб з інвалідністю та деінституціалізації догляду передбачає, що до 2034 року в Україні буде створена система послуг, яка забезпечить можливість цим людям незалежно проживати та інтегруватися у громадах.
Наразі в Україні в інтернатних закладах проживають майже 47 тисяч людей. Водночас проведення реформи деінституціалізації є одним із зобов’язань України при вступі до ЄС.
За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, розробка Стратегії – лише перший крок, за яким триватиме велика робота на рівні центральних органів влади, регіонів, в громадах.
“Все зміниться тільки тоді, коли ми кожну людину з інвалідністю побачимо як повноправного повноцінного члена суспільства. Коли ми не будемо говорити, що люди з різними порушеннями потребують просто якогось догляду за межами населених пунктів”, – зазначила вона.
За словами міністерки, в Україні вже реалізуються перші кроки щодо деінституалізацї, зокрема, з державного бюджету фінансується підтримане проживання і маленький геріатричний догляд. Вона закликала більше інформувати громади про таку можливість.
“Це перший крок до того, щоб показати європейський формат підтримки і взаємодії з людьми з інвалідністю, які таку підтримку потребують. І перший крок, щоб ми повноцінно інтегрували людей, які традиційно були виключені із суспільного життя, у всі його аспекти”, – наголосила вона.
Оксана Жолнович анонсувала Стратегію підтримки родин з дітьми з інвалідністю, яку розробляють в уряді.
“Держава надаватиме супровід від народження до 18 років і далі – від послуги раннього втручання до інклюзивного садочка, до денного центру розвитку при школах, щоб жодна дитина в нашій країні не була виключена за рамки освітнього процесу”.
Також міністерка розповіла про нововведення закону (законопроєкт 5344-д), який стосується підтримки працевлаштування людей із інвалідністю. 26 лютого його підписав президент.
В рамках цього закону передбачається два нових типи соціальних підприємств, які дозволяють диференціювати підтримку людей з інвалідністю у зв’язку зі складністю їхніх порушень. Закон дозволить державі підтримувати соціальні підприємства, які наразі існують як громадські ініціативи.
“Я дуже вірю, що з наступного року, коли закон запрацює, у нас буде велика кількість підприємств, які зроблять повний цикл підтримки людей з інвалідністю – не тільки щодо проживання, але і щодо можливості їх інтеграції в ринок праці”, – розповіла Жолнович.
На кого спрямована стратегія деінституалізації та які її основні цілі
Робота над розробкою Стратегії деінституалізації для дорослих розпочалася у травні 2024 року. Залучені експерти та люди з досвідом проживання в інтернатах підтвердили, що питання деінституалізації є важливим і терміновим і що цим “вікном можливостей” обов’язково треба скористатися.
“Важливо, що долучилися і представники громад, і обласних адміністрацій і рад, міжнародних організацій, спільнот людей, яких стосується стратегія, Офіс Уповноваженого з прав людини”, – зазначила заступниця міністерки соціальної політики Уляна Токарєва.
Вона розповіла, що Стратегія спрямована на дотримання інтересів кількох груп людей. Зокрема; повнолітні особи з інвалідністю, які вже проживають у закладах інституційного догляду, ті, хто потребує такої підтримки і послуг, і має високий ризик переміщення в такі заклади, а також – члени сімей людей з інвалідністю чи людей старшого віку.
“Також додалися дві великі групи, на які ми маємо звернути увагу через повномасштабне вторгнення, – люди, які захищають або захищали Україну, і зараз мають інвалідність. Прикро чути іноді в професійних розмовах, що наші ветерани влаштовуються для догляду в інтернатні заклади. Ми маємо запобігти цьому, тож і для них ця стратегія”, – зауважила вона.
Ще одна цільова група, на яку необхідно звернути увагу – люди з інвалідністю та люди старшого віку, яким зараз загрожує переміщення в інституційні заклади через вразливість внаслідок збройної агресії РФ проти України.
“Якщо подивимося на статистику, ми побачимо, як збільшилася кількість людей, яких поміщають в інтернатні заклади і які ніколи до цього не мали такого досвіду. Але через війну та евакуацію, через те, що немає достатньої кількості послуг на рівні громад, їх розміщують в інституціях”.
За словами Уляни Токарєвої, зараз Україна рухається в зворотному від деінституалізації напрямку.
“У нас дуже активно розвиваються інституції. Якщо порівнювати з 2022 роком, то майже у два рази збільшилася кількість людей, які щорічно влаштовуються в інституції. Так само зростає кількість людей, які визнаються недієздатними. Це свідчить про те, що більше людей потребують догляду і підтримки”.
Інфографіка: МінсоцполітикиЯк зазначила Уляна Токарєва, Стратегія деінстиуалізації спрямована на те, щоб забезпечити права людей з інвалідністю та людей старшого віку на незалежне життя та інтеграцію до громади. Це можна змінити шляхом трансформації системи інституційного догляду на таку систему, яка може забезпечити людям право вибору – де вони можуть жити, з ким, працювати, яку медичну допомогу отримувати.
Україна має забезпечити доступ до послуг на рівні ЄС
За словами заступниця міністерки юстиції Людмили Сугак, в межах переговорного процесу про вступ до ЄС в Україні розробляють дорожню карту, однією зі складових якої є верховенство права, захист прав людини.
“У блоці захисту прав людини у нас окремий розділ, присвячений особам з інвалідністю. Це означає, що це те право, на якому сфокусована увага не тільки Європейського Союзу, а й України. Блок 3.13 безпосередньо передбачає забезпечити можливість людям з інвалідністю доступ до соціально-економічного життя країни відповідно до актів права ЄС”, – зазначила урядовиця.
За її словами, нормативні акти ЄС передбачають, що громадянам держав-членів надаються послуги: освіта, доступ до охорони здоров’я, можливість бути працевлаштованим, культурне життя. Такий самий рівень доступу до послуг має бути забезпечений і в Україні – це передбачено в дорожній карті.
“У нас є зобов’язання перед нами самими і перед Європейським Союзом, імплементувати всі ці заходи до 2027 року. В 2027 році ми маємо передати ЄС наш звіт і сказати, що ми виконали наші зобов’язання”, – розповіла Людмила Сугак.
З 2027-го до 2030 року Європейський Союз буде перевіряти, наскільки якісно і ефективно Україна виконала зобов’язання.
“Питання стоїть не лише в законодавчій площині, а й в імплементаційній. Ми можемо прийняти найкращі закони, найкращі стратегії, але постане питання, як ми їх виконали. Якщо це не буде виконано, до Європейського Союзу нас не візьмуть”, – зазначила урядовиця.
Важливо до розробки планів заходів долучати людей із досвідом проживання в інтернатах
Найголовніше те, що Стратегія деінституалізації для дорослих прийнята і тепер є документ, який можна почати впроваджувати, звертає увагу у коментарі ZMINA адвокаційна менеджерка ГО “Fight for Right”Людмила Фурсова.
“Fight for Right брала активну участь і в слуханнях щодо стратегії, ми надавали всі свої матеріали. У нас було і багато зауважень на етапі розробки. У порівнянні з першим варіантом, який був прийнятий, багато чого було враховано”, – розповіла експертка.
За її словами, громадські організації та правозахисники зможуть за потреби ініціювати зміни до Стратегії у майбутньому.
“Ми би хотіли, щоб якомога більше питань були включені в цей документ, щоб зобов’язання були більш чіткими, але розуміємо, що можна внести зміни. Для нас головне, що держава взяла на себе зобов’язання і щоб цей процес не був згорнутий з певних причин”, – зауважила Людмила Фурсова.
Вона додала, що ГО “Fight for Right” буде й надалі аналізувати стратегію на відповідність міжнародним стандартам, і ЄС, і Конвенції ООН про права осіб із інвалідністю:
“Для нашої команди дуже важливо, щоб люди з інвалідністю були максимально залучені до впровадження стратегії, досліджень, які будуть проводитися, до розробки подальших планів заходів. І це не просто люди з інвалідністю, а ті, хто має досвід проживання в інституційних закладах. Важливо, щоб саме ці люди говорили про те, які є проблеми, бо вони можуть більше знати, ніж ті, хто має експертний досвід”.
За словами Фурсової, можливість втілити стратегію у передбачені строки до 2034 залежатиме від загальної ситуації у країні – стану економіки та війни.
Нагадаємо, серед працездатних людей з інвалідністю половина не можуть реалізувати право на працю, 68% не вистачає грошей на їжу та одяг. Такі результати дослідження, яке презентувала громадська спілка “Ліга Сильних”.
Який на практиці вигляд повинна мати альтернатива інтернатним закладам, у коментарі ZMINA розповіла керівниця ГО “Бачити серцем” Олеся Яскевич. Наразі в Україні вже діють кілька таких проєктів – зокрема, облаштовуються місця підтриманого проживання, “тренувальні квартири“.
