В Україні поступово відв’язують адміністративні послуги від “прописки” – Зелена книга

Низку адміністративних послуг громадяни України досі можуть отримати за зареєстрованим місцем проживання, а не там, де фактично мешкають. Це призводить до суттєвих часових та фінансових витрат.

Таких висновків дійшли автори Зеленої книги системи реєстрації місця проживання в Україні. 

“Зазвичай громадяни мають звертатися до роботодавців за дозволом, щоб відлучитися з роботи. Потім це призводить до витрат коштів і часу на проїзд до місця отримання послуги і в зворотному напрямку”, – пояснюють укладачі книги. 

За їхніми оцінками, це призводить до сукупних витрат часу та коштів в еквіваленті приблизно 900 млн грн. 

Утім, в Україні поступово збільшується кількість адмінпослуг, які не “прив’язані” до реєстрації місця проживання. Це, зокрема, оформлення закордонного паспорта, видавання посвідчення водія, реєстрація автомобіля, шлюбу та реєстрація народження дитини.

Водночас низка адмінпослуг, які громадяни не можуть отримати в громаді, життєвих інтересів, пов’язана або з необхідністю ідентифікації людини, або з виділенням і виплатою бюджетних коштів. 

Якщо з реєстрацією шлюбу держава усунула бар’єр “прописки”, то під час розлучення – лишила його. Розірвання шлюбу можливе за зареєстрованим місцем заявника або одного з подружжя. 

Отримати паспорт не за “пропискою” законодавство дозволяє тим громадянам, які досягли 14-річного віку, якщо їхнє місце проживання ніколи не було попередньо зареєстрованим. Та на практиці такій дитині все одно необхідно довести своє фактичне місце проживання. Тільки з її слів службовці не оформлять внутрішнього паспорта.

Для цього часто людина звертається до органу місцевого самоврядування за довідкою про фактичне місце проживання, хоча ця процедура не передбачена законодавством. Також разом з дитиною до органу реєстрації можуть прийти батьки, де надають свої документи, що підтверджують зареєстроване місце проживання. 

Однак, за словами виконавчої директорки Українського незалежного центру політичних досліджень Світлани Конончук, батькам з окупованих територій нелегко отримати такі документи. Орендодавці часто не хочуть “прописувати” мобільних громадян у житлі. Також таких громадян не реєструють у помешканні, якщо воно перебуває під заставою. 

Світлана Конончук

Окрім цього, оминути бар’єр “прописки” під час обміну чи отримання після втрати нової ID-картки можуть лише ті громадяни, які раніше вже отримували цей документ. Такий вид паспорта оформлюють завдяки Єдиному державному демографічному реєстру (ЄДДР). Охочі отримати паспорт у формі книжечки зобов’язані звертатися до підрозділу Державної міграційної служби за “пропискою”.

За даними соціологічного дослідження аналітичного центру CEDOS, оскільки ID-картку оформлюють за зареєстрованим місцем проживання заявників, громадянам, які зареєстровані в іншому місті, найімовірніше, доводилося їздити до іншого населеного пункту в робочий день. Водночас кожен п’ятий (20%) отримувач послуги назвав це проблемою чи обмеженням. Більш гостро проблему відчували мешканці міст, які проживають та зареєстровані в різних населених пунктах.

Окрім цього, досі за “пропискою” українці отримують, зокрема, такі послуги: 

• оновлення фото в паспорті громадянина України;
• державна реєстрація зміни імені;
• призначення житлових субсидій;
• призначення пенсії за віком;
• призначення пенсії з інвалідності;
• призначення пенсії через втрату годувальника;
• призначення пенсії за вислугу років;
• призначення державної соцдопомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
• одержання дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї.

Перший заступник голови Комітету з питань прав людини Максим Ткаченко наголошує, що інститут “прописки” потребує докорінних змін, бо спричиняє порушення прав близько 7 мільйонів людей, що живуть не за реєстрацією місця свого проживання.

“Зміна має полягати в переході з дозвільної системи реєстрації на повідомну. Мобільні громадяни мають отримати можливість за заявним принципом стати членами громади без додаткових підтверджень, а держава в такий спосіб має бачити реальну кількість мешканців територіальних громад та планувати свої ресурси. Водночас ризики для власників житла повинні бути зведені до нуля”, – сказав Максим Ткаченко під час дискусії у Верховній Раді “Реформа системи реєстрації місця проживання в Україні: нагальні проблеми та можливі шляхи вирішення”.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, що реалізується за підтримки Європейського Союзу, а також проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який реалізується ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.