Абсолютна більшість українців не зареєстрували б у себе орендарів: чому деякі їхні страхи безпідставні?

Дата: 04 Квітня 2019
A+ A- Підписатися

95% опитаних українців за жодних умов не погодились би зареєструвати у своєму житлі орендарів.

Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини”, що проводилося в межах проекту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, який реалізується партнерським консорціумом із Центру прав людини ZMINA, аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень за підтримки Європейського Союзу.

Опитування показало, що орендодавці вірять, що такий крок може призвести до того, що “прописаних” людей буде складно виселити (87%) чи “виписати” (87%) або що це може вплинути на отримання власником субсидії на оплату комунальних послуг у житлі, яке він здає в оренду (85%). Проблеми, на думку українців, можуть виникнути також, якщо орендарі візьмуть кредит (82%) або якщо власник вирішить продати це житло (82%).

У свою чергу експертка та виконавча директорка УНЦПД Світлана Конончук наголошує, що частина страхів, про які розповіли опитані, не мають під собою реального підґрунтя.

“Якщо житло приватизоване, то проживання за певною адресою не надає права власності на майно (дім/квартиру), розташоване за цією адресою. Відносини між людьми оформлюються певними документами, що відіграють свою роль у правовідносинах. Щоб уникнути непорозумінь, варто укласти  договір, у якому передбачити, зокрема, період проживання та санкції за порушення умов договору. Варто також мати на увазі, що особа, в якої на руках є договір оренди житла, що засвідчує дозвіл власника на певні відносини, може самостійно зареєструвати своє місце проживання за адресою цього житла”, – каже вона.

Конончук також розповіла про те, чи слід боятися можливого виселення з квартири орендарів:

“Якщо особа не має наміру виселятися з вашого майна, таке виселення може відбутися в порядку виконавчого провадження щодо судового рішення”.

Водночас якщо майно не приватизоване, то приватизація неможлива без згоди всіх зареєстрованих, тому в такому разі потрібно бути уважним, зауважує експертка.

Необґрунтованим є й побоювання щодо кредиту, який можуть взяти орендарі. За словами Конончук, під час оформлення кредиту в банківській установі орендарі не можуть оформити в заставу майно, на яке вони не мають підтвердженого документами права власності.

Водночас частина побоювань є реальними. Так, залежно від кількості зареєстрованих може змінюватися сума вартості комунальних послуг.

“Наприклад, вивезення сміття, а якщо не встановлені лічильники, то  вартість газу, води, водовідведення”, – перелічує можливі варіанти експертка.

Також проблеми можуть виникнути, якщо в орендарів є неповнолітні діти.

“Власник майна може самостійно зняти особу з реєстрації за адресою свого майна, для цього не обов’язково йти в орган, що здійснив реєстрацію, але слід враховувати умови договору. Якщо особа зареєстрована за адресою на основі договору оренди, то, відповідно, право на реєстрацію зберігається за нею доти, доки визначено умовами договору. Зняти з реєстрації до завершення терміну дії договору можна, але на підставі рішення суду. Він може прийняти рішення, наприклад, про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення або про зняття з реєстрації місця проживання. Водночас суд може прийняти рішення і про право проживання особи, про право користування майном. Особливо це стосується правовідносин, що виникають з неповнолітніми. Зареєстрованим місцем проживання дитини до 10 років є місце реєстрації одного з батьків дитини. Зареєструвати дитину можна без згоди власника житла за цією адресою, якщо зареєстрований один із батьків”, – наголошує Конончук.

ДОВІДКА. У дослідженні “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини” взяло участь 7400 респондентів. Воно складається з двох окремих опитувань, що проводилися послідовно упродовж серпня-вересня 2018 року. Перше загальнонаціональне опитування проводилося серед населення України віком від 18 до 75 років. Збір даних відбувався з 2 по 22 серпня 2018 року. Всього було опитано 5400 осіб. Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондента. Другим стало опитування мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації. Опитування міського населення віком 18–75 років, яке проживає не за місцем реєстрації, проводилося з 7 по 16 вересня 2018 року на підконтрольній українській владі території. Загалом було опитано 2000 осіб методом особистого інтерв’ю за маршрутом (на вулиці).
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter