В Україні хочуть зберегти мови, яким загрожує зникнення: як це робитимуть

В Україні розробляють стратегію збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення. Зокрема, гагаузької, ромської, їдиш, караїмської, кримчацької, урумської, румейської та білоруської. 

Про це повідомляє Державна служба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС).

Фото: Представники гагаузької спільноти (dess.gov.ua)

Стратегію збереження мов розробляли спільно з провідними мовознавцями, педагогами, експертами з тюркології, їдишу та білорусистики, представниками спільнот і організацій кримськотатарського, урумського, румейського, караїмського і кримчацького мовних середовищ. Держетнополітики запрошує громадськість долучитися до обговорення цього документа.

В ДЕСС зазначили, що проєкт стратегії розроблений для реалізації:  

• держпрограми “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року, враховуючи перелік мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення;
• плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України;
• плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2024 року.

Автори документа зазначили, що на території країни критично мало активних носіїв більшості тих мов корінних народів та національних меншин (спільнот), яким загрожує зникнення.

Зокрема, караїмська та кримчацька мови наразі знаходяться фактично на межі зникнення. Караїмською мовою володіють кількадесят людей переважно старшого віку. Кримчацька мова майже втрачена, бо у світі залишились лише поодинокі носії й жодного – серед молоді. Гагаузька збереглася у кількох спільнот півдня Одещини і має малу кількість носіїв, переважно старшого віку.

Мова їдиш майже повністю зникла з мовного простору. За даними перепису 2001 року лише близько 3 тисяч людей в Україні вказали її як рідну.

Урумській та румейській мовам надазовських греків загрожує зникнення через тривале зросійщення регіону компактного проживання. Наразі вся територія Надазов’я, де жили урумо- та румейськомовні спільноти, опинилася в окупації. 

Ромською мовою розмовляє значна частина ромської спільноти, але вона поступово виходить з активного вжитку у молодого покоління ромів через відсутність її використання в суспільному та освітньому просторах.

Білоруська мова в Україні використовується лише серед невеликої діаспори.

“За статистичними даними ДЕСС, станом на 2025 рік практично відсутні дошкільні та загальноосвітні заклади, де викладають караїмською, кримчацькою, білоруською, урумською, румейською мовами. Кількість студентів, які навчаються цими мовами, дорівнює нулю, як і кількість теле- чи радіопередач для більшості з них”, – пояснили автори стратегії.

Винятком є кримськотатарська та частково ромська спільноти, для яких зафіксовано окремі медійні продукти, бібліотечні фонди та обмежене фінансування.

“Стратегія спрямована на відродження, сталий розвиток та передачу між поколіннями кожної мови корінних народів та національних меншин, яким загрожує зникнення“, – зазначається в документі.

Для цього планується інтегрувати ці мови в освіту, культуру, цифрові технології та суспільне життя. 

Зокрема, визначені чотири стратегічні цілі:

• встановити єдині правила, що визначають способи передачі мови (алфавіт, правопис, словник);
• збирати, упорядковувати та зберігати усні джерела, писемні пам’ятки і документи, які мають культурну цінність (оцифрування джерел, відкритий електронний архів);
• забезпечити передачу мовних практик між поколіннями (освітня програма, навчання окремих предметів);
• забезпечити відтворення, використання та розвиток мов (оригінальний медіаконтент).

Зобов’язання України під час вступу до ЄС передбачають зміцнення поваги до прав людини та основоположних свобод людей, які належать до національних меншин, їхньої недискримінації та поваги до різноманітності. Для створення таких умов була ухвалена державна національно-культурна програма “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року. 

Раніше ZMINA писала, що на початку березня в Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин. Проєкт документа розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Єврокомісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року.