В Україні готуються змінити стандарт підтриманого проживання: чому це важливо для людей з інвалідністю

В Україні розробили оновлений стандарт підтриманого проживання для людей з інвалідністю та людей старшого віку. Це дасть можливість ширше запроваджувати цю послугу на рівні громад.

Про це йшлося на громадському обговоренні стандарту, організованому Мінсоцполітики, передає ZMINA.

Будинок підтриманого проживання у Фастові (фото ZMINA)

Мінсоцполітики спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні 14-15 серпня проводить громадське обговорення оновленого держстандарту, який забезпечить  належну якість послуги підтриманого проживання для людей з інвалідністю та людей похилого віку.

Підтримане проживання – одна із соціальних послуг, яка сприятиме створенню альтернатив інтернатній системі догляду людей з інвалідністю та старшого віку. Реформа деінституалізації є одним із зобов’язань України при вступі до ЄС.

Наразі в рамках пілотного проєкту в Україні уже відкрито близько 20 будинків та квартир, де люди отримують послугу підтриманого проживання, повідомила заступниця міністра соціальної політики Людмила Шепелинець.

Як зазначила Олена Урсу, керівниця групи проєктів “Демократичне врядування та інклюзивне суспільство” ПРООН в Україні, йдеться не лише про методичні підходи та зміну стандарту, а й про зміну якості соціальної політики загалом:

“Від утримання – до підтримки, від ізоляції – до життя в громаді, від патерналістського підходу – до відповідальності за надання людині можливості жити самостійно, незалежно, відчувати свою гідність. У відповідності до принципів, які виписані у Конвенції ООН про права людей з інвалідністю”.

За її словами, громадське обговорення оновленого стандарту підтриманого проживання сприятиме тому, щоб із рівня пілотних ініціатив цю послугу виводити на рівень державного стандарту, щоб вона була доступна в усіх громадах тим, хто її потребує.

Про нову редакцію держстандарту підтриманого проживання розповіла Олена Фартушна, керівниця експертної групи з питань захисту прав окремих соціальних груп та людей похилого віку Директорату розвитку соціальних послуг Мінсоцполітики.

“Послуга не нова, ми намагалися її впроваджувати з 2016 року. Але йшли трохи не тим шляхом, коли почали розвивати підтримане проживання на базі діючих інтернатних закладів. Все ж перебування людини в інституції не дало того результату, який передбачала послуга”, – пояснила вона.

На 2024 рік було створено 25 відділень підтриманого проживання в інституціях. Проте в результаті жодна людина не вийшла звідти на проживання у громаді з підтримкою чи до тренувальної квартири, зауважила Фартушна.

“Чому не розвивалася послуга в громадах? Через відсутність соціального житла та безбар’єрних приміщень для облаштування осель підтриманого проживання“, – пояснила вона.

Також серед причин – “зручність” рішення помістити людину, яка потребує догляду, особливо з психічними розладами, в інтернат, стигматизація людей із інвалідністю у громадах та відсутність кваліфікованого персоналу.

скриншот презентації Мінсоцполітики

Олена Фартушна озвучила статистику, скільки людей в Україні наразі перебувають в інтернатних закладах. Зокрема, понад 20 тисяч людей перебувають у 142 психоневрологічних інтернатах. За її словами, у 35 дитячих будинках-інтернатах 80% – це люди віком 18-35 років. У 305 стаціонарних відділеннях перебувають понад 9000 людей старшого віку та з інвалідністю.

В результаті пілотних проєктів та дискусій з експертами була напрацьована трирівнева модель підтримки у громадах людей з інвалідністю та людей старшого віку:

• попередження влаштування до інтернатних закладів (соціальна адаптація, денний догляд);
• набуття навичок (підтримане проживання, тренувальна квартира);
• довготривалий догляд (у стаціонарі).

ГО “Соціальна синергія” брала участь у розробці нової редакції держстандарту підтриманого проживання. Організація розробила методологію оцінювання потреб потенційних отримувачів послуги.

“Форми були розроблені з використанням міжнародного досвіду та на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Це рамка, запропонована ВООЗ, яка дозволяє охопити різноманітні сфери життєдіяльності людини”, – розповіла керівниця організації Мар’яна Онуфрик.

Фахівці ГО “Соціальна синергія” апробували цю методологію, проводячи оцінку в інтернатних закладах. Для цього створили і навчили міждисциплінарні команди з місцевих спеціалістів, які зможуть і в майбутньому проводити цю експертизу.

Оцінку проводили у 10 інтернатах – трьох у Чернігівській та сімох у Чернівецькій області. Завданням було виявити потенційних отримувачів послуги підтриманого проживання. Загалом охопили 104 мешканців інтернатів.

Результати дослідження в інтернатних закладах виявили, що не всі резиденти потребують підтриманого проживання. Меншість може бути реінтегрована у громаду походження, через те, що багато людей походять із тимчасово окупованих територій або давно втратили зв’язки, зазначила Мар’яна Онуфрик.

“Ми поділили мешканців на 4+1 групу залежно від рівня навичок проживати самостійно або з підтримкою. Перша група – 6%, які потребують навчання елементарним навичкам самообслуговування в умовах закладу. Це глибоко дезадаптовані люди з комплексними порушеннями розвитку”, – розповіла вона.  

Друга група людей (46%) – хто потребує інтенсивного навчання навичкам в умовах закладу та центру надання соціальних послуг, де їх можуть поступово підготувати до життя в громаді.

Третя група (23%) – ті, кому підходить транзитне проживання чи навчальна соціальна квартира та подальший перехід у будинок підтриманого проживання.

Четверта група (25%) – люди, які можуть жити в оселі підтриманого проживання з подальшим потенційним переходом до самостійного проживання у громаді.

Під час презентації Олена Фартушна розповіла, що форма оцінювання зібрала чи найбільшу кількість зауважень та критики з боку долучених організацій.

“Ми спробували зробити єдину форму оцінювання та адаптувати її до прийнятої Україною МКФ, забезпечити визначення потреб за основними сферами. На основі балів визначається ступінь сторонньої підтримки, сильні сторони людини та формується індивідуальний план”, – зазначила вона.

Індивідуальний план враховуватиме сильні сторони людини, на і яких буде сфокусована послуга підтриманого проживання.

За словами Олени Фартушної, велика частина попередніх пропозицій громадськості щодо редакції держстандарту стосувалася розділення послуги для людей з інвалідністю та людей старшого віку.

“Аналізували як оцінювання за шкалами і особливостями в обох категоріях, так і заходи. В більшості випадків вони збігаються. Єдина відмінність, що якщо для людини з інвалідністю заходи спрямовані на посилення і включення в активне життя, то для людини старшого віку йдеться більше про мінімізацію наслідків старіння і відтермінування потреби у довготривалому догляді”, – пояснила представниця Мінсоцполітики.

Раніше ZMINA писала, що громадська спілка “Ліга сильних” надала офіційні пропозиції до проєкту державного стандарту соціальної послуги підтриманого проживання осіб похилого віку та людей з інвалідністю.  Серед зауважень було відсутність кількості людей в одному житловому просторі.

24 грудня 2024 уряд ухвалив Стратегію реформування психоневрологічних, інтернатних закладів та деінституціалізації догляду за людьми з інвалідністю та похилого віку. Передбачається, що відповідні послуги надаватимуться на рівні громад, завдяки чому до інтернатів потраплятиме менше людей, які потребують підтримки в проживанні. Реформа деінституалізації є одним із зобов’язань України на шляху вступу до ЄС.

Нагадаємо, ZMINA розповідала, що більшість українців нічого не знають про підтримане проживання. Проте 71% респондентів вважає, що люди з інвалідністю мають жити окремо в спеціальних закладах.