В ООН виявили 26 нових кейсів переслідування за релігійними переконаннями в Криму

Із 16 лютого до 31 липня 2020 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало 26 справ проти релігійних організацій або окремих осіб за правопорушення, пов’язані з прозелітизмом і , зокрема проти протестантів, мусульман, месіанських євреїв та кришнаїтів.

Про це йдеться в 30-й доповіді УВКПЛ щодо ситуації з правами людини в Україні. 

В ООН нагадали, що міжнародне право в галузі прав людини захищає право мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір, а також свободу сповідувати свою релігію та переконання як одноосібно, так і спільно з іншими, публічно чи приватно. Це право стосується й відправлення культу, виконання релігійних, ритуальних обрядів та вчень.

Упродовж звітного періоду окупаційна держава в Криму продовжила застосовувати своє антиекстремістське законодавство, яке зазвичай називають “пакетом Ярової”, проти релігійної діяльності. УВКПЛ наголошує, що ці норми обмежують право людей сповідувати свою релігію, зокрема встановлюючи санкції за “місіонерську діяльність”.

Автори документа звертають увагу, що Росія карала людей за розміщення релігійних матеріалів у соцмережах, організацію медитацій у парках і проведення занять груп із вивчення Корану та релігійних обідів у приватних приміщеннях без повідомлення повної назви релігійної організації.

Так, до прикладу, одну жінку із Севастополя засудили за прозелітизм через її дописи про діяльність протестантської організації в соціальних мережах. “Суд” постановив, що ці повідомлення є “незаконною місіонерською діяльністю”, тому що ця жінка не супроводжувала їх формальними подробицями про рішення загальних зборів її релігійної організації, яке уповноважило її навертати інших кримчан до своєї віри. За це жінці присудили штраф у 5 000 російських рублів (близько $67 дол. США).

В ООН занепокоєні обвинуваченнями в першій половині 2020 року в прозелітизмі проти лідерів мусульманських громад, які не належать до підконтрольного Москві “Духовного управління мусульман Криму”.

Автори доповіді пояснюють, що до окупації місцева влада або видавала дозволи на постійне використання мечетей, або надавала їх у довгострокову оренду. Утім, після окупації “Рада Міністрів Криму” скасувала ці рішення, чим, на переконання укладачів доповіді, втрутилась у процес використання мечетей цими громадами. Адже в задокументованих випадках мечеті були надані в безумовну оренду на 50 років або на невизначений строк. 

Так, до прикладу, у червні 2020 року Юсуфа Аширова, імама мусульманської громади Алушти, засудили за “незаконну місіонерську діяльність”. “Суд” призначив йому штраф у 5 000 російських рублів за читання його звичайної п’ятничної проповіді в мечеті, якою ця громада користувалася з 1994 року.

Через це рішення місцева влада відмовилася визнати право громади на користування мечеттю, яке до окупації було надане їй “на невизначений термін”. Незважаючи на те що ця громада вже була зареєстрована як релігійна організація за російським законодавством, після окупації влада вирішила передати будівлю “на баланс” підконтрольному окупаційній владі “Духовному управлінню мусульман Криму”.

Окім того,  членів цієї громади викликали до прокуратури, що, як оцінює ООН, було засобом залякування. 

Водночас в ООН занепокоєні засудженням у кримінальному порядку двох вірян “Свідків Єгови” – Артема Герасимова та Сергія Філатова. 

Повідомляється, що “військові комісаріати Криму” відмовили в задоволенні звернень чоловіків із числа “Свідків Єгови” в проходженні альтернативної цивільної служби замість військової, щоб реалізувати їхнє право на відмову від військової служби з релігійних міркувань.

В ООН наводять приклад 17-річного хлопця з Джанкоя, який отримав повістку під час весняної призовної кампанії 2020 року, незважаючи на його звернення про бажання пройти альтернативну цивільну службу. Призовна комісія розглянула звернення на формальному засіданні, яке тривало чотири хвилини, й постановила, що заявник “не продемонстрував достатніх причин, з яких його морально-етичні переконання не сумісні з військовою службою”, не надавши жодних пояснень своєї аргументації.

УВКПЛ нагадує, що Комітет ООН із прав людини вирішив, що стаття 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачає право осіб, чиї релігійні переконання є несумісними з військовою службою, на відмову від її проходження з релігійних міркувань.

Раніше також Європейський суд з прав людини в справі “Баятян проти Вірменії” постановив, що “Свідки Єгови” користуються правом на відмову від військової служби з релігійних міркувань. Водночас в ООН наголошують на забороні призову на військову службу осіб, що перебувають під захистом відповідно до міжнародного гуманітарного права.

ООН закликала Росію виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом у галузі прав людини в Криму та дотримуватися своїх зобов’язань як окупаційної держави відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Росію також просять забезпечити належний і безперешкодний доступ до Криму міжнародних моніторингових місій з прав людини та неурядових правозахисних організацій згідно з резолюціями Генеральної Асамблеї ООН 71/205, 72/190, 73/263 та 74/168.

Окрім цього, від Росії вимагають забезпечити свободу релігії та переконань у Криму будь-яких осіб та груп людей без дискримінації за будь-якою ознакою.