В окупованому Криму після повного відбування покарання на свободу вийшли 18 політв’язнів

В окупованому Криму після повного відбування покарання на свободу вийшли 18 політв’язнів, за весь період окупації кількість політв’язнів та переслідуваних у кримінальних справах досягла 320 в окупованому Криму, 217 з них – представники корінного кримськотатарського народу (станом на 24 квітня 2024 року).

Про це повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі (КРЦ).

Джерело: архів “Вечірнього Києва”

Правозахисники наголосили на тому, що після окупації півострова росіяни з використанням власного законодавства розгорнули масові репресії щодо кримських татар та проукраїнських активістів. Затримання та арешти людей стали регулярною практикою.

Деякі з них уже відбули свої строки ув’язнення. Так, на свободу вже вийшли:

• у серпні 2018 року – Олександр Костенко, який відбув три з половиною роки за ґратами;
• у серпні 2019 року – Олександр Стешенко, два роки за ґратами;
• у серпні 2019 року – Володимир Присіч, три роки за ґратами;
• у січні 2020 року – Рустем Ваїтов, п’ять років за ґратами;
• у січні 2020 року – Нурі Прімов, п’ять років за ґратами;
• у лютому 2020 року – Олексій Стогній, три з половиною роки за ґратами;
• у березні 2020 року – Ферат Сайфуллаєв, дев’ять років за ґратами;
• у вересні 2020 року – Наріман Мемедемінов, два з половиною роки за ґратами;
• у  березні 2021 року – Гліб Шаблій, чотири роки за ґратами;
• у травні 2021 року – Олексій Чирній, сім років за ґратами;
• у грудні 2021 року – Ренат Сулейманов, чотири роки за ґратами;
• у березні 2023 року – Микола Шиптур, дев’ять років за ґратами;
• у квітні 2023 року – Арсен Джеппаров, сім років за ґратами;
• у травні 2023 року – Едем Кадиров, чотири роки за ґратами;
• у травні 2023 року – Айдин Мамутов, чотири роки за ґратами;
• у червні 2023 року – Андрій Захтей, шість із половиною років за ґратами;
• у лютому 2024 року – Євгеній Каракашев, шість років за ґратами;
• у квітні 2024 року – Рефат Алімов, вісім років за ґратами.

Всі вони повністю відбули покарання в російських в’язницях, але навіть після звільнення не є вільними: багато хто з них має випробувальний строк або адміністративний нагляд.

На переконання правозахисників, ці обмеження покликані максимально ускладнити цивільне життя політв’язням після відбуття строку незаконного покарання. Наприклад, такі люди не можуть повноцінно працевлаштуватись, отримати медичну допомогу або соціальні пільги.

“РФ використовує абсолютно всі інструменти репресивної машини для показових покарань за прояв проукраїнської позиції у Криму”, – наголосили в КРЦ.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, за даними КРЦ, у Криму з початку російської окупації 2014 року зафіксовано 320 політичних в’язнів і переслідуваних у кримінальних “справах”, 217 із них – представники кримськотатарського народу (дані станом на 23 квітня 2024 року).