В окупації залишилися понад 2,2 тисячі мешканців соціальних закладів – “Україна без тортур”

На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України залишаються 2217 осіб, які перебували в соціальних закладах несвободи, зокрема психоневрологічних інтернатах, геріатричних будинках і пансіонатах.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему “Соціальні місця несвободи під час повномасштабного вторгнення: виклики та загрози” повідомив експерт ГО “Україна без тортур” Владислав Єгоров.

Підопічні Каїрського психоневрологічного будинку-інтернату, яких росіяни вивозять до Краснодарського краю та Волгоградської області. Скрин з відео РЕН ТВ від 11 листопада 2022 року

За його словами, ці люди опинилися під контролем російських військових і могли використовуватися як “живі щити”. Частину з них було депортовано або примусово переміщено.

Організатори круглого столу наголошують, що мешканці соціальних закладів на ТОТ залишаються недостатньо помітними в суспільному та міжнародному дискурсі. Ці люди часто не можуть самостійно ухвалювати рішення щодо власної безпеки, залишати небезпечні території або впливати на власну подальшу долю. Саме тому, як наголошують експерти, питання їх евакуації та захисту прав потребують окремої уваги з боку держави та міжнародної спільноти.

“Мова йде про тисячі українських громадян, які не могли самостійно евакуюватися, подати скаргу або щось зробити. Їхня безпека цілковито залежала від інших в умовах окупації, що стало для них пасткою. Ці люди зникають двічі: спочатку фізично, а потім юридично. Незаконне переміщення до Росії – це не лише гуманітарний вимір війни, це питання відповідальності держави-агресора та конкретних зобов’язань міжнародної та української спільноти щодо їхнього повернення”, – прокоментувала Уляна Бах, керівниця офісу Данського інституту проти катувань (DIGNITY) Україна.

Владислав Єгоров зазначив, що серед проблем, з якими стикаються, зокрема, незаконно переміщені, – примусова паспортизація, переміщення територією Російської Федерації, що ускладнює пошук з боку родичів.

Також він звернув увагу, що адміністрації російських установ, куди таких осіб вивозять, можуть відмовляти їм у добровільному залишенні закладів.

Правова радниця Global Rights Compliance Наіра Арутюнова зазначила, що Росія часто подає випадки примусового переміщення як “евакуацію”, однак на практиці вони не відповідають нормам міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо тимчасовості та повернення людей.

Вона пояснила, що відстеження таких випадків ускладнюється, якщо вони не висвітлюються в російських медіа.

Водночас експертка ГО “Україна без тортур” Олена Прашко наголосила, що частина закладів на підконтрольній Україні території досі розташована менш ніж за 100 км від лінії фронту, а процес їхньої евакуації залишається повільним. Вона звернула увагу на переповненість установ і нестачу фахівців, зокрема психологів і соціальних працівників.